Арон Ґурєвіч

За останні роки в нашій країні видано низку пам'ятників середньовічної літератури, які раніше або взагалі не були відомі російському читачеві, або виходили доволі давно, - вони стали рідкістю. а подекуди й не задовольняють вимог, які нині висуваються до перекладу літературного твору. Багато текстів, які вже неодноразово видавалися, вперше стали доступними широкому загалові: "Бібліотека всесвітньої літератури", до якої увійшло багато з найвідоміших художніх творів західноєвропейського Середньовіччя, склавши декілька об'ємних томів, має доволі вражаючий тираж.

Саґи про давніх скандинавів оповідають, що, коли норвежці покидали батьківщину й вирушали...

Пісні про богів та героїв, умовно об'єднані під назвою «Старша Едда», збереглися в рукописові, який датується другою половиною ХІІІ століття. Невідомо, чи був цей рукопис першим, чи в нього були якісь попередники. Передісторія рукопису також невідома, як й передісторія рукопису «Беовульфа». Існують, крім того, деякі інші записи пісень, які також зараховують до еддичних.

Єдиний існуючий рукопис «Беовульфа» датовано приблизно 1000 роком. Але сама епопея відноситься, за думкою більшості спеціалістів, до кінця VII або до першої треті VIII століття. У той період англосакси вже переживали процес зародження феодальних зв’язків, що саме починався. Поемі, одначе, притаманною є епічна архаїзація.