Пісня про Хюміра

Переклад - Віталій Кривоніс.

Джерело: Журнал "Самиздат

 

1 Мали боги

здобич на ловах,

пиром гадали

себе потішити,

різки мішали,

зріли на кров[1],

взнали, що Егір

не має котла.

 

2 Бергбю[2] сидів,

як дитина, веселий,

схожий на сина

Міскорблінді[3];

глянув у вічі

йому Іггів син[4]:

"Маєш ти асам

пир влаштувати!"

 

3 Великого клопоту

слова ті завдали,

капость замислив

богові йотун;

здумав згубити

Сів чоловіка[5]:

"Пивного котла

мені ти дістань".

 

4 Довго не відали

боги прекрасні,

сильномогутні,

де б його взяти,

аж поки вірний

Тюр[6] не порадив

другові Тору,

годованцю Хлори[7]:

 

5 "Замешкав на сході

від Елівагару[8]

Хюмір стомудрий

на краю небес;

має мій батько[9]

великий котел,

широкий на залу,

глибокий на милю[10]".

 

Тор мовив:

 

"Дістати чи зможемо

ту водоварку?"

 

Тюр мовив:

 

"Якщо, друже, з розумом

братись до діла".

 

7 Цілу добу

ïхали прудко,

день від Асгарду

до Егіля[11] хати;

цапів до стада

загнав круторогих;

до зали ввійшли,

до Хюміра дому.

 

8 Бабцю зустріли,

гидотну на вигляд,

мала голів

вона дев'ятсот,

інша виходила,

златоприкрашена,

жона світлоброва,

гостей частувала.

 

Фрілла [матір Тюра] мовила:

 

9 "Йотуна родичу,

волію сховати

вас я обох

попід котлом;

мій чоловік

часто буває

скупим до гостей,

лиха його вдача".

 

10 Той горетворець

пізно вернувся,

суворий владика,

Хюмір, додому.

Рушив до зали, -

тріщав льодовик[12], -

мав той хазяïн

щік мерзлі хащі[13].

 

Фрілла мовила:

 

11 "Бувай ти здоровий

і в гарному гуморі,

нині твій син

прибув до чертогів,

його ми чекали

з мандрів далеких;

приïхав із ним

Хродрів суперник[14],

друг роду людей,

Веором[15] зветься.

 

12 Бачиш, сидять

під зали торцем,

ховає від зору

стовп ïх поставний".

Стовп розколовся

під поглядом йотуна,

та спершу надвоє

тріснула балка.

 

13 Вісім котлів

розбилося вщерть,

окрім одного,

оковки міцноï

тоді вони вийшли,

а йотун старий

очей не зводив

із супротивника.

 

14 Того не сказав би,

що думає добре

про гостя, що горе

тролицям приніс[16];

трійко бичків

взято зі стада,

йотун звелів з них

вечерю зробити.

 

15 Кожен із трьох

вкоротився на голову,

покладений був

пектися на вогнищі;

Сів чоловік,

перше, ніж спати,

змегелив із них

двох биків Хюміра.

 

16 Видався сивому

другові Хрунгніра[17]

той підвечірок

надто розкішним.

 

Хюмір мовив:

 

"Завтра на вечір

будемо ïсти

те, що дістанемо

з моря ми троє".

 

17 Веор сказав -

волію рушати,

як йотун завзятий

знайде наживку.

 

Хюмір мовив:

 

"Йди до худоби,

коли такий певний,

гір руйнівник[18],

знайдеш наживку

на пасовиську.[19]

 

18 Так я гадаю,

серед биків

неважко знайти

годящу наживку".

Прудко юнак

подався до лісу,

пасся там бик,

чорний-чорнезний.

 

19 Зламав бугаєві

турсів убивця[20]

роги обидва

вежі високоï[21].

 . . .

 

Хюмір мовив:

 

"Вчинку твоєму

більше зрадів би

 човника власник,

якби ти спав".

 

20 Родича мавпи[22]

цапів господар

просив цапа древа[23]

подалі завести,

йотун тоді

на те відказав -

мало бажаю

рушати далеко.

 

21 Тягне із моря

Хюмір похмурий

гаком китів -

двох витягає,

а на кормі

Одіна родич,

Веор, до ладу

вудку лаштує.

 

22 На гак насадив

зáмок людей[24],

змія убивця[25],

кебу бичачу;

наживку схопив

божий суперник,

пасок, що землю

всю оперезав[26].

 

23 Тягне рішучо

Тор завзятий

змія картатого,

на борт підійма;

молотом лупить

волосся вершину[27]

гада гидкого,

вовчого брата[28].

 

24 Лавова твар[29]

заметушилась,

скелі скричали,

зрушила з місця

древня земля;

і повернулась

та риба до моря.

 

25 Йотун зробився

геть невеселий,

Хюмір ні пари

з вуст не зронив,

доки тривав

шлях ïх зворотній.

 

Хюмір мовив:

 

26 "Будь мені другом,

поділимо працю:

до хати знеси

забитих китів,

чи морецапа[30]

на берег втягни".

 

27 Рушив Хлорріді[31],

за штевень[32] схопив

того водокóня[33],

на схід розвернув,

води повен човен

з веслами разом

на берег поніс,

і моревепрів[34],

йотуна здобич,

схилом тягнув.

 

28 А йотун отой,

вельми завзятий,

був розчарований,

Торові мовив:

може, явив

міць ти на морі,

сильномогутній,

а чарки моєï

тобі не розбити.

 

29 В руку Хлорріді

чарку бере,

стрімко жбурляє

об стовбур камінний:

рештки стовпа

розлетілись по хаті,

братина ж ціла

знову у Хюміра.

 

30 Тут від прекрасноï

турса коханки

дружню пораду

й мудру отримав:

"кинь в лоба Хюміру,

він-бо міцніший

у кріпкого йотуна

за будь-яку чарку".

 

31 Напружив коліна

цапів господар,

підвівся, зібравши

всю асову міць;

вціліла у ґазди

щогла шолома[35],

а винодавця[36]

падали скалки.

 

32 "З гарним майном

я розпрощався,

чарку чудову

об мене розбито, -

ґазда промовив, -

не зможу сказати,

як мовив раніше:

ти зварене, пиво!

 

33 Вас випробую:

як звідси підете,

несіть без підмоги

лоддю пивну[37]".

Тюр намагався

двічі підняти,

котел же стояв

незворушно на місці.

 

34 Тоді батько Моді

взявся за край,

рушив до виходу

з турса чертогів;

над головою підняв

Сів чоловік той котел,

задзеленчали

кільця-держала.

 

35 Недовго ішли,

доки помітив

Одіна син,

озирнувшись назад:

за купою брил

рушить зі сходу

Хюміра військо

багатоголове[38].

 

36 Важкого поставив

на землю котла,

взяв тоді Мьолльнір[39],

битви жадаючи,

й лавокитів[40]

усіх перебив.

 

37 Недовго ішли,

доки не впав

козлик Хлорріді[41]

один напівмертвий;

мав бігун ременів

зламану ногу,

повністю винен

Локі у тому[42].

 

38 Та кожен із тих,

хто мав би почути

слова про богів,

зможе повідати:

від мешканця лави[43]

Тор викуп отримав,

його взяв дітей

обох у мандрівку.

 

39 Прийшов міцновправний[44]

до тингу богів,

мав-бо котел

із Хюміра дому;

кожную зиму

пили любенько

пиво у Егіра

в свята зимові[45].

 

Примітки і коментарі

Фабулярна основа цієï пісні являє собою класичний квест (термін Нортона Фрая), конечна мета якого полягає у тому, щоб аси влаштували новорічний бенкет. Мені тут убачається паралель із пошуками Граалю і його вихідних варіантів, відомих із кельтськоï міфологіï. Це і котел у якості призу, і випробування героя, і місце локаціï сакрального скарбу (за морем-Елівагаром, у хаті йотуна, посеред безплідних лавових полів - тобто у символічній "краïні мертвих", у хтонічному просторі), та, зрештою, поміч прекрасноï жінки (хоч вона і названа словом "friðla", яким пізніше позначалися розпусниці). Проте пародійність (чи принаймні іронічність, хоч і дещо специфічна) "Пісні про Хюміра" очевидна. Взяти хоча б гіперболізований апетит Тора, чи оте жбурляння чарчини в голову хазяïну, чи епізод на морі - чи вам довелося колись піймати на вудочку не те що цілого кита, а хоча б дельфіна? Та і Світового Змія не кожного дня упіймаєш... З огляду на гумористичний характер окремих епізодів, я не стримався від спокуси вжити при перекладі деякі ненормативні фрази (на кшталт "бичача кеба").

Так воно ще кумедніше.

Стилістично "Пісня про Хюміра" споріднена із поезією скальдів. Цей твір рясніє алітерацією і кеннінгами - дво- і трискладовими метафорами, які є "візитною карткою" авторськоï нордичноï поетичноï творчості. Наявні також синтаксичні переноси з рядка до рядка і навіть зі строфи до строфи. Швидше за все, пісню склали вже в Ісландіï. Вона вважається досить пізньою.

 

[1] різки мішали, // зріли на кров, - тобто проводили обряд гадання. Подібні ритуали у давніх германців описані у Тацита. Мабуть, просто спитати Егіра, чи має він казанка, аси не могли.

Сам Егір був не асом, а йотуном, до того ж морським (хоча мешкав начебто на горі). Він згадується у зв'язку з божественними бенкетами у строфі 45 "Промов Грімніра". Судячи з того, що Тор мало не наказав йому влаштувати чергову гулянку, можна припустити, що Егір був певною мірою залежний від влади асів. Відтак ті його бенкети можна трактувати як свого роду вейцлу ("годування"): цим норвезьким словом позначають звичай влаштовувати для прибулого конунга трапезу. Таким нехитрим робом у давній Скандинавіï збиралися податки.

[2] Бергбю (bergbúi) - чи бергбур: ще одна назва тролів, досл. "мешканець гір".

[3] ...схожий на сина Міскорблінді, - Егір і був сином того Міскорблінді.

[4] Іггів син - Тор. Ігг ("Жахний") - Одін.

[5] Сів чоловіка - себто Тора; Сів - ім'я його жінки.

[6] Тюр - нордичний бог "правильноï", "статусноï" війни, судового двобою, раніше, ймовірно, голова пантеону (принаймні на локальному рівні); згодом "делегував" частину повноважень Одіну і ввійшов до традиціï у якості його сина.

[7] Тор, годованець Хлори - гра слів: Хлорою (Hlóra) звали годувальницю Тора, а один з його епітетів, використаний зокрема у цій пісні, - Хлорріді (Hlórriði), від hlóa - "рев" і reiðr - "гнів", тобто "Гнівноревучий".

[8] Елівагар - "Бурні хвилі", прадавній океан (див. строфу 31 "Бесіди з Вафтрудніром").

[9] У цій строфі Тюр помилково названий сином Хюміра. Вважається, що на момент створення пісні походження Тюра було забуте. Або це слід трактувати як рудиментарно збережену згадку про незнаний міфологічний епізод: Тюр міг бути сином Одіна, проте виховуватися у домі Хюміра, згодом повернувшись до Асгарду.

[10] ...глибокий, мов миля (rastar djúpan), - власне, як "перехід" чи "відпочинок". Словом rast позначався відтинок відстані, що можна здолати, не відпочиваючи (в середньому 25 км). У російських перекладах вжито варіант "верста".

[11] Егіль - імовірно, йдеться про батька майбутніх слуг і супутників Тора (див. строфу 38 і примітку).

[12] ...тріщав льодовик (glumðu jöklar), - ще перекладають "дзвеніли крижини". Льодовик чи айсберг, рухаючись чи розколюючись, і справді видає характерний тріск і репет. Можна собі уявити, скільки криги намерзло на Хюмірі.

[13] ...щік мерзлі хащі (kinnskógr frörinn) - тобто борода, що вкрилася ожеледдю. "Хащі щік" - кеннінг на позначення бороди.

[14] Хродрів суперник - Тор.

[15] Веор (Véurr) - "Захисник".

[16] ...горе // тролицям приніс, - натяк на сюжет з "Пісні про Харбарда", згідно якого Тор відгамселив якихось капосних велетинь, які до всього були жінками берсерків.

[17] друг Хрунгніра - Хюмір.

[18] гір руйнівник (brjótr berg) - чи радше "убивця мешканців гір", себто Тор.

[19] Друга частина цієï строфи має в оригіналі не п'ять, а чотири рядки.

[20] турсів убивця - Тор.

[21] ...вежі високоï (hótún ofan horna tveggja) - досл. "висока вежа двох рогів", бича голова. Йдеться про те, що Тор відірвав бичкові голову.

[22] Родич мавпи - Хюмір. Що то за звір, в Ісландіï могли знати хіба з чуток або літератури. Прикметно, що ісландською "мавпа" і "дурень" позначаються одним словом - api. Відтак цей кеннінг є натяком на розумові здібності йотунів.

[23] ...цапів господар // просив цапа древа (Bað hlunngota // hafra dróttinn) - гра слів. "Цапів господар" - епітет Тора: він ïздив на возику, запряженому двома злобними козлами; "цап древа" - кеннінг на позначення човна. Тор просить відійти далі в море.

[24] замок людей (öldum bergr) - Тор. Словом bergr також може позначатися гора. Себто Тор надійний і міцний у захисті людей, як замок чи гора. Форми "гора" чи "кріпость" не вживаю через те, що вони в украïнській мові жіночого роду. Було би надто кумедно прикладати ïх до такого очевидно мускулінного образу, як Тор.

[25] ...змія убивця - Тор (див. строфу 56 "Пророцтва Вельви").

[26] ...божий суперник, // пасок, що землю // всю оперезав, - Йормунганд, Світовий Змій.

[27] ...волосся вершину - кеннінг на позначення голови. Те, що зміï не мають волосся, в даному випадку несуттєво. Чи, може, Йормунганд має пишну шевелюру, хто його зна.

...вовчого брата - тобто брата Фенріра (див. примітку до строфи 40 "Пророцтва Вельви").

[28] ...вовчого брата - тобто брата Фенріра (див. примітку до строфи 40 "Пророцтва Вельви").

[29] Лавова твар (Hraungalkn) - себто кам'яні чи лавові потвори, специфічний різновид ісландськоï нечисті; можливо, йдеться про тролів. Невід'ємну частину ісландського ландшафту складають так звані храуни - безплідні поля застиглоï магми, з якими пов'язаний цілий міфологічний пласт, що не має континентальних паралелей.

[30] морецап (flotbrúsa), чи радше "плавоцап" - кеннінг на позначення човна.

[31] Хлорріді - Тор (див. примітку 4).

[32] штевень - власне, форштевень, ніс човна.

[33] водокінь (lögfáki) - кеннінг на позначення човна.

[34] моревепри (brimsvín) - кити, яких упіймав Хюмір.

[35] щогла шолома (hjalmstofn) - кеннінг на позначення голови.

[36] винодавець (vínferill) - кеннінг на позначення чарки.

[37] лоддя пивна (ölkjól) - кеннінг на позначення котла.

[38] ...багатоголове - чи радше "багатоголових": у йотунів наявний генетичний дефект, величезна кількість голів. Це іноді стосується й велетів інших індоєвропейських міфологій.

[39] Мьолльнір - громовий молот Тора.

[40] лавокити (hraunhvala) - кеннінг на позначення йотунів.

[41] ...козлик Хлорріді, - хто не зрозумів: Хлорріді - це Тор, а не козлик.

бігун ременів - цапик.

[42] ...повністю винен // Локі у тому, - мушу бути адвокатом дябла, цебто Локі. Цього злочину на нього вішати не варто. Сюжет про те, як закульгав цапик Тора, описано в "Молодшій Едді" (див. наступну примітку).

[43] мешканець лави (hraunbúa) - велетень Егіль, у якого зупинявся Тор. Він був такий бідний, що не міг почастувати гостя. Тоді Тор, цей захисник тварин, забив своïх тяглових козлів, наказав зварити і зготувати вечерю на всю родину. Але заборонив торкатися кісток. На ранок Тор освятив ті кості своïм молотом, і цапи відродилися. Та раптом один козел почав кульгати. Виявилося, що син Егіля зламав-таки об'ïдену кістку, би висмоктати кістковий мозок. У якості викупу Тор забрав обох дітей ґазди, Тьяльві й Рьоскву, й відтоді нефортунні брат із сестрою мусили слідувати за Тором та слугувати йому.

З іншого боку - краще мандрувати з асом, ніж сидіти на дурному лавовому полі, чи не так?

[44] Міцновправний - здогадайтеся з трьох разів, про кого йдеться.

[45] ...свята зимові (hörmeitið) - дослідники не певні, котрий із зимових місяців позначається словом hörmeitið. Вважаю можливим припустити, що йдеться про відтинок часу з кінця грудня до початку січня, коли на Півночі святкували Йоль, чи пак Новий рік.

Поділитись