Пісня про Харбарда

Русский

Переклад - Віталій Кривоніс.

Джерело: Журнал "Самиздат

 

Тор мандрував зі східних краïв і дістався протоки. На іншому березі був перевізник з човном. Тор гукнув:

 

¹ "Що то за юний юнак

стоïть за протокою?"

 

Перевізник мовив:

 

² "Що за простецький простець

гукає над хвилями?"

 

Тор мовив:

 

³ "Перевези ти мене през протоку,

дам тобі ïдла на завтра;

в торбі за спиною маю

харчі найсмачніші;

в путь вирушаючи,

добре поснідав

вівсом з оселедцями^[1],

тож ситий я й досі".

 

Перевізник мовив:

 

⁴ "Добре натовкся,

хвалько ти такий,

а горя й не знаєш?

Сумно у домі твоєму,

мертва, я думаю, матір твоя^[2]".

 

Тор мовив:

 

⁵ "Те, що ти кажеш,

всякого зробить

вельми сумним,

як матір померла".

 

Перевізник мовив:

 

⁶ "Не маєш добра ти

від трьох дворів навіть,

стоïш ти босоніж

і схожий на дранця,

мабуть, й без штанів".

 

Тор мовив:

 

⁷ "Прав-но сюди,

скажу, де пристати, -

чийого човна

тримаєш на суші?"

 

Перевізник:

 

⁸ "Хільдольфом зветься

хазяïн човна,

герой, що замешкав

у Радсейярсунді,

казав не возити

бурлак й конокрадів,

лиш добрих людей

і тих, кого знаю;

скажи своє ймення,

як хочеш протоку здолати".

 

Тор мовив:

 

⁹ "Назву своє ймення

і рід весь шляхетний,

хоч вороги тут довкола^[3];

я Одіна син,

Мейлі^[4] я - брат,

а Магні я батько,

богів захисник,

так судять про Тора.

Себе я назвав,

а ти як прозвався?"

 

Перевізник:

 

¹⁰ "Харбардом^[5] звуся,

ім'я не сховаю^[6]".

 

Тор:

 

¹¹ "Нащо б тобі

ховати ім'я,

якщо ти не ворог?"

 

Харбард мовив:

 

¹² "Хай був би я ворог,

врятую життя

від тебе своє,

не тут мені вмерти".

 

Тор:

 

¹³ "Шкода мені

бродом до тебе

крізь хвилі рушати,

мочити майно;

тоді відплачу

тобі, шмаркачеві^[7],

за прикрі слова,

коли подолаю протоку".

 

Харбард мовив:

 

¹⁴ "Тут я стоятиму,

ждатиму тебе,

не стрів ти сурових мужів

від Хрунгніра^[8] смерті".

 

Тор мовив:

 

¹⁵ "Ти нині згадав

Хрунгніра мертвого,

турса шляхетного,

кремнеголового?

Стяв я ту голову

в запеклім бою.

А що тобі трапилось, Харбарде?"

 

Харбард мовив:

 

¹⁶ "Був я у Фьольвара

цілих п'ять зим

на острові тому,

що Альгреном зветься;

бились ми там,

ворогів убивали,

здолали багацько,

і з дівами тішились".

 

Тор мовив:

 

¹⁷ "То як вам велося з тими жінками?"

 

Харбард мовив:

 

¹⁸ "Жваво у ліжку

і в бесіді тихо^[9];

мудрими й вірними

були ті жінки;

вони з піску

звивали мотузку,

в долині глибокій

землю копали^[10];

був я з усіх

мужів найхитрішим;

звабив сестер я сімох

і тішився з ними багато.

А що тобі трапилось, Торе?"

 

Тор мовив:

 

¹⁹ "Тьяці я вбив,

моцного йотуна;

я очі закинув

Альвальді сина^[11]

на небо високе,

ліпша то пам'ятка

вчинку мого,

всі люди те бачать.

А що тобі трапилось, Харбарде?"

 

Харбард мовив:

 

²⁰ "Втіху велику

мав я од мороку вершниць^[12],

яких забирав у мужів;

йотун суворий,

я знаю, був Хлебард;

дав він мені кий чарівний,

а я його тями позбавив".

 

Тор мовив:

 

²¹ "Зле відплатив

ти за добрий дарунок".

 

Харбард мовив:

 

²² "Зріж дуба верхівку,

виросте вдруге^[13],

кожен шукає свого.

А що тобі трапилось, Торе?"

 

Тор мовив:

 

²³ "Був я на сході,

бився з жінками

турсів бридкими,

що в гори втекли;

зробиться йотунів

рід завеликим,

як всі вони житимуть,

й не стане людей у Мідгарді.

А що тобі трапилось, Харбарде?"

 

Харбард мовив:

 

²⁴ "Був я у Валланді^[14],

бився у січах,

жодного з вепрів

од битви не втримав^[15];

Одін-бо ярлів

полеглих приймає,

а Тор - той рабів^[16]".

 

Тор мовив:

 

²⁵ "Нерівними зробиш

ти людей перед асами,

як матимеш владу велику".^[17]

 

Харбард мовив:

 

²⁶ "Тор має силу,

відваги ж у серці нема;

від страху і жаху

заліз в рукавицю^[18],

наче ти вже не Тор;

ти не посмів,

охоплений страхом,

чхати й пердіти^[19],

щоб Фьялар не чув".

 

Тор мовив:

 

²⁷ "Харбарде харапудливий,

коли я здолаю протоку,

до Хелю відправлю тебе".

 

Харбард мовив:

 

²⁸ "Чого маєш хвилі долати,

чи тут вороги навкруги?

Що тобі трапилось, Торе?"

 

Тор мовив:

 

²⁹ "Був я на сході,

брід боронив,

шкоду чинили

Сваранга діти^[20],

камінням жбурляли,

та радості мало

судилося ïм,

пощади у мене просили.

А що тобі трапилось, Харбарде?"

 

Харбард мовив:

 

³⁰ "Був я на сході,

з одною спізнався,

таємно потішився

із білорукою,

радо за злато

віддячила діва".

 

Тор мовив:

 

³¹ "Гарно тобі з жінками ведеться".

 

Харбард мовив:

 

³² "Поміч твоя, Торе,

мені знадобиться,

щоб втримати дівчину білу".

 

Тор мовив:

 

³³ "Не маю і гадки, як саме,

але поможу, коли зможу".

 

Харбард мовив:

 

³⁴ "Я, мабуть, повірю тобі,

коли й ти мені довіряєш".

 

Тор мовив:

 

³⁵ "Я п'ят не гризу,

мов чобіт старий і дірявий".

 

Харбард мовив:

 

³⁶ "А що тобі трапилось, Торе?"

 

Тор мовив:

 

³⁷ "Жінок берсерків^[21]

бив на Хлесеï^[22],

чинили-бо шкоду

цілому народу".

 

Харбард мовив:

 

³⁸ "Ганьба тобі, Торе,

жінок ти побив".

 

Тор мовив:

 

³⁹ "Були то вовчиці,

а геть не жінки;

розбили мій човен,

що був на підпорках,

грозили кийками

і Тьяльві^[23] прогнали.

А що тобі трапилось, Харбарде?"

 

Харбард мовив:

 

⁴⁰ "Був я у війську,

сюди воно йшло

 . . .

стяг підіймав,

списа кривавого".

 

Тор мовив:

 

⁴¹ "Нині ти кажеш,

як здумав нам лихо вчинити".

 

Харбард мовив:

 

⁴² "Сплатити готовий

я персня тобі,

 . . .

коли посередник

сяде між нами".

 

Тор мовив:

 

⁴³ "Де ти набрався

слів тих глузливих?

Не чув я ніколи

подібного глуму!"

 

Харбард мовив:

 

⁴⁴ "Набрався й затямив

слова, ніколи не чувані,

від мешканців хатніх курганів^[24]".

 

Тор мовив:

 

⁴⁵ "Дав гарне ім'я ти кам'яним купкам,

назвав ïх курганами хатніми".

 

Харбард мовив:

 

⁴⁶ "Бо присуд я маю такий".

 

Тор мовив:

 

⁴⁷ "Слова твоï прикрі

лихо тобі принесуть,

коли я проïду протоку,

гучніше за вовка,

гадаю я, будеш ти вити,

як молотом гепну тебе".

 

Харбард мовив:

 

⁴⁸ "Сів^[25] полюбовника

вдома знайти

варто було би тобі,

то справа нагальніша".

 

Тор мовив:

 

⁴⁹ "Верзеш ти, що лізе до рота,

аби лиш мені дошкулити,

муже лякливий,

гадаю я, ти є брехун".

 

Харбард мовив:

 

⁵⁰ "Правду я, певно, кажу:

ти на шляху забарився,

далеко вже був би ти, Торе,

як мав би човна".

 

Тор мовив:

 

⁵¹ "Харбарде харапудливий,

це ж ти мене нині затримав!"

 

Харбард мовив:

 

⁵² "Асатор^[26], я гадаю,

завжди зганьбиться

й без перевізника".

 

Тор мовив:

 

⁵³ "Пораду я дам тобі нині,

веслуй-но сюди на човні,

покиньмо ці чвари,

зустрінь батька Магні".

 

Харбард мовив:

 

⁵⁴ "Як ти прийшов до протоки,

так собі й далі рушай".

 

Тор мовив:

 

⁵⁵ "Кажеш ти мені далі рушати,

хоч не бажаєш през хвилі везти?"

 

Харбард мовив:

 

⁵⁶ "Коротка відмова,

а шлях твій далекий,

спинись у колоди,

а звідти - до каменя,

тримай шлях ліворуч,

дістанешся Верланду^[27];

там має Фьоргун

Тора зустріти,

сина свого,

шлях вона може вказати

до Одіна земель".

 

Тор мовив:

 

⁵⁷ "Чи я дістануся сюди за день?"

 

Харбард мовив:

 

⁵⁸ "Дістанешся, втомлений,

як сонце назавтра зійде,

та не раніше, я певен!"

 

Тор мовив:

 

⁵⁹ "Коротко нині скажу

на всі твоï кпини до мене,

за них відплачу тобі згодом,

коли перестріну деінде".

 

Харбард мовив:

 

⁶⁰ "Нині рушай,

і хай би тя тролі вхопили!"

 

Примітки і коментарі

Це одна із найкумедніших пісень "Старшоï Едди".

Типологічно ïï відносять до так званих "пісень-пересварок". У даному випадку компліментами обмінюються Тор, що повертається із черговоï виправи до краïни велетів, і таємничий перевізник наймення Харбард, у якому, втім, неважко впізнати Одіна. Стилістично цей твір кардинально відрізняється від інших еддичних пісень: він є досить вільним (коли б не сказати - неохайним) за ритмом і розміром, за структурою строфи і рядку, вірш іноді мало не перетворюється на прозу, що зрештою зменшує пафос, обертаючи героïку майже на фарс. Але це не свідчить про те, що "Пісня про Харбарда", мовляв, написана християнами, що висміюють поганські рудименти, як іноді доводиться читати. Навпаки - "Пісня про Харбарда" вважається фахівцями одною з найдавніших у "Старшій Едді", а про питомі функціï кумедного у нордичній культурі докладніше можна прочитати у праці А. Гуревича "О природе комического в "Старшей Эдде"".

Нордична міфологія подарувала нам чудове поняття "троль". Так-так, я маю на увазі тих паскудників, які займаються тролінгом на неозорих просторах інтернету. Подібним робом у "Пісні про Харбарда" Одін тупо "тролить" Тора. Адже той чесно перелічує своï вчинки, ці сюжети знаходять паралелі в інших джерелах, тоді як Одін просто вигадує своï "подвиги" і збиткується з власного сина. Можливо, в основі цього сюжету лежить ритуал перевірки, а можливо, це відгомін ритуального обміну образами перед початком бою, конечна мета якого полягає у зменшенні магічного потенціалу опонента, зниженні бойового духу ворожого війська.

Цікава тематика діянь обох учасників пересварки. Тор тут виступає як захисник людей і богів від йотунів, тобто як культурний герой і покровитель "статусного" простору, бородате патріархальне божество (а ніякий не "бог грому", як пишуть у дурнуватих енциклопедіях для малят). Харбард являє абсолютну протилежність: він розпалює війни між людьми, досягає свого через хитрість і чари, а переважна більшість його перемог відбувається на "амурному" фронті, тобто тут Одін винаочнює свою хтонічну, трікстерську, маргінальну природу, і є богом війни, насильницькоï смерті, омани й чаклунства. При тому обидва божества рівно шановані, приналежні до єдиноï спільноти - асів, і навіть є родичами.

В цьому зв'язку мене завжди цікавило, що ж сталося із давніми германцями, коли вони обрали своïм головним божеством Одіна?..

 

[1] Вівсянка з оселедцями - національна страва в Норвегіï. Кашу треба варити не на молоці, а на воді, та не розмазню, а густеньку. Оселедців краще брати солених чи вуджених, порубати на невеличкі шматочки і кидати в кашу за кілька хвилин до того, як прибрати вогонь. Коли риба жирна, то можна навіть масла не класти. Іноді також кидають у кашу риб'ячі голови, але, як на мене, то дурне діло. А взагалі - дуже смачна і поживна штука.

[2] ...мертва, я думаю, матір твоя - недотепний і недолугий жарт: у строфі 56 Харбард каже, що Тор може зустрітися з Фьоргун, тобто зі своєю матір'ю, у Верланді.

[3] ...хоч вороги тут довкола - Тор ще не подолав протоку, тож досі знаходиться у Йотунхеймі.

[4] Хто такий Мейлі, брат Тора, я гадки не маю. Хто знає - пишіть у коментах.

[5] Харбард означає "Сивобородий". Не зовсім ясно, чому Тор зве його "юним юнаком" у першій строфі й "шмаркачем" у строфі 13. Можливо, це вказівка не на біологічний вік як такий, а радше натяк на неповноправність Харбарда? Бо ж відомо, що як раби, так і діти/юнаки були позбавлені багатьох прав і обов'язків, не вважалися, власне кажучи, повноцінними людьми.

[6] Харбардом звуся, // ім'я не сховаю, - яка цинічна брехня!!!

[7] шмаркач (kögursveini, ще kögurbarni) - досл. "малолітній хлопець", "мала дитина", стала форма зневажливого звернення до юнака.

[8] Хрунгнір - йотун, якого убив Тор. Про це можна почитати у "Молодшій Едді".

[9] "То як вам велося з тими жінками?" // "Жваво у ліжку // і в бесіді тихо", - ну це просто мрія кожного чоловіка!

[10] ...вони з піску // звивали мотузку, // в долині глибокій // землю копали, - ці дивні зайняття є метафорою на позначення процесу "робити неможливе", себто пручатися Одіну.

[11] Тьяці, сина Альвальді, було убито, а очі його пожбурили на небо, і там вони стали зірками. Однак стосовно того, кому саме належить цей подвиг, існують дві версіï. Згідно однієï ("Молодша Едда"), його забили боги (гуртом), очі закинув на небо Одін. Інша версія ("Пересварка Локі") розповідає, що Тьяці вбив Тор, але за допомоги Локі.

[12] мороку вершниці (myrkriður) - тобто відьми, тролиці. Їхні чоловіки, відтак, - тролі. Що за втіха ïх зваблювати - мені, чесно сказати, невтямки.

[13] Зріж дуба верхівку, // виросте вдруге - норвезьке прислів'я.

[14] Валланд - взагалі-то цим топонімом в ісландській літературній традиціï позначається земля валів, себто кельтів, і найчастіше так іменується Франція, але в даному випадку мається на увазі просто "чужа земля", чи пак "земля війни".

[15] ...жодного з вепрів // од битви не стримав (atta ek jöfrum, // en aldri sættak) - досл. "я змушував вепрів ніколи не сидіти", тобто розпалював війни.

Під вепрами (jöfrum) тут слід розуміти військових очільників, вождів, королів. Германська аристократично-військова поетична традиція (зокрема і поезія скальдів) створила низку "хижих", "звірячих" епітетів на позначення воïна: це і вовк, і ведмідь, і орел, і яструб. Вепр у цій системі посідає особливе місце (і не лише у германській культурі), позначаючи вождя. Можливо, це пов'язано зі звичкою вождів прикрашати шоломи іклами вепра, але це не єдина причина (докладніше про семантику вепра у військовій індоєвропейській культурі можна почитати хоча б у праці російського антрополога і перекладача Вадима Михайліна "Тропа звериных слов").

[16] Одін-бо ярлів // полеглих приймає, // Тор - той рабів, - се радше дошкульна кпина на адресу Тора, ніж якесь актуальне міфологічне уявлення.

[17] Строфа 25 підкреслює диференціацію аудиторіï прихильників Тора і Одіна. Торові вклонявся переважно простий люд (так, у тому числі й раби), тоді як Одін - божество аристократичне і водночас маргінальне, тож уявлення про рівність і справедливість у цих богів різняться так само, як і у представників згаданих соціальних верств.

[18] Сюжет із рукавицею велетня Фьялара (чи Скрюміра) відомий з "Молодшоï Едди". Інша справа, що Тор із супутниками заліз туди не зі страху, а погрітися і переночувати, бо подумав, що то просто хатина.

[19] ...пердіти (físa) - уклінно перепрошую, але саме так перекладається це слово. Тут вам, любі друзі, не інтелігентний диспут і не світський раут, це - пересварка, хай би яка епічна. А яку лексику зазвичай вживають, коли лаються, не мені вам розповідати.

[20] Сваранга діти - йотуни. Сваранг - якийсь велетень.

[21] жінки берсерків - тут йдеться про тролиць.

Берсерки - тут, імовірно, маються на увазі не так оті епічні героï, що впадають у бойовий екстаз, гарчать, пускають слину і не відчувають болю, гамселячи все живе на бойовищі, як радше чудовиська, перевертні-ведмеді чи щось подібне. Взагалі семантику слова "берсерк" слід виводити із контексту вживання. Іноді це героï, іноді - божевільні, іноді чудовиська, а іноді - просто жорстокі зарізяки.

[22] Хлесей - острів Лесе у протоці Каттегат.

[23] Тьяльві - супутник і слуга Тора.

[24] Хто такі мешканці хатніх курганів (búa í heimishauga), достеменно невідомо. Це можуть бути представники міфологічних народів хтонічноï природи (дверги, тролі, ще якась капость), можуть бути невпокоєні мерці, а чи мерці, яких Одін повернув до життя, чи й узагалі - ідоли пращурів або духи пращурів, що мешкають на курганах. Але це все не більше ніж моï припущення, не підтверджені авторитетом міфознавців.

[25] Сів - дружина Тора.

[26] Асатор - Тор.

[27] Верланд - досл. "Земля людей".