Переклад - Віталій Кривоніс.
Джерело: Журнал "Самиздат".
Одін промовив:
1 "Порадь мені, Фрігг[1],
час мені ïхати
до Вафтрудніра;
знаннями своïми
помірятись хочу
з турсом всемудрим".
Фрігг одказала:
2 "Вдома лишайся,
любий Герфадре[2],
в обійсті богів,
бо з-поміж йотунів
не відаю рівного
Вафтруднірові в знáннях".
Одін промовив:
3 "Багато я ïздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав[3];
бажаю дізнатись,
як Вафтруднірові
ведеться в чертогах його".
Фрігг одказала:
4 "Щасливо рушай,
щасливо вертай,
щастя тобі на шляху!
Мудрість нехай
допоможе Всебатькові[4]
бесіду з йотуном вести".
5 Вирушив Одін
поговорити
з йотуном мудрим;
прибув Ігг[5] до хати
Імова батька[6]
і в залу ступив.
Одін промовив:
6 "Шана тобі, Вафтрудніре!
Нині прийшов я
тебе повидати;
волію дізнатись,
чи ти наймудріший,
чи йотун всемудрий?"
Вафтруднір мовив:
7 "Що се за муж
у залах моïх
словами жбурляє?
Назовні не вийдеш
з покоïв оцих,
як мудрим себе не покажеш!"
Одін промовив:
8 "Гаґнрадом[7] я звуся;
нині з дороги мя
змучила спрага,
стомила дорога, -
жадаю запросин
й гостинності, йотуне".
Вафтруднір мовив:
9 "Чого ти, Гаґнраде,
у сінях стоïш[8]?
Проходь та у залі сідай!
Подивимось нині,
хто розумніший,
гість або йотун старий[9]!"
Одін промовив:
10 "Муж незаможний,
як до заможного прийде,
мовчить або каже, що треба;
балакучий надміру,
думаю, здибає лиха
від кригосердого[10]".
Вафтруднір мовив:
11 "Скажи мені, Гаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься кінь,
що возить на спині
день для людей?"
Одін промовив:
12 "Скінфаксі зветься,
він ясную днину
людям везе;
найкращим конем
із гривою світлою
вважається він у хрейдготів[11]".
Вафтруднір мовив:
13 "Скажи мені, Гаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
хто той жеребчик,
зі сходу що возить
ніч для богів?"
Одін промовив:
14 "Хрімфаксі той кінь,
що ніч доставляє
для добрих богів;
піна з вудил його
крапає вранці;
звідти роса у долинах".
Вафтруднір мовив:
15 "Скажи мені, Гаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься ріка
між йотунів землями
та володінням богів?"
Одін промовив:
16 "Іфінгом зветься ріка
між йотунів землями
та володінням богів;
вільно біжить,
ніколи ïï
крига не вкриє".
Вафтруднір мовив:
17 "Скажи мені, Гаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься поле,
де буде битва
між Суртом й богами благими?"
Одін промовив:
18 "Вігрід - те поле,
де буде битва
між Суртом й богами благими;
сто переходів -
то довжина
і ширина поля бою".[12]
Вафтруднір мовив:
19 "Мудрий ти, гостю,
сідай же на лавку,
з турсом розмову тримати,
закладемо голови,
гостю кмітливий,
заставою в нашім змаганні".
Одін промовив:
20 "Скажи тепер ти,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
звідки земля появилась
і небо високе, повідай,
о йотуне мудрий?"
Вафтруднір мовив:
21 "З Іміра[13] плоті
земля утворилась,
а гори - з кісток,
небо - із черепу
інистохладного троля,
а з крові - моря".
Одін промовив:
22 "Скажи тепер вдруге,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
місяць від кого походить,
який люди бачать вгорі,
і сонце так само?"
Вафтруднір мовив:
23 "Мундільфарі - ім'я
місяця батька,
і сонця так само;
обходити небо
щодня вони мають,
так міряють час".
Одін промовив:
24 "Скажи тепер втретє,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
від кого походить
день над людьми
і з мороком ніч?"
Вафтруднір мовив:
25 "Деллінгом зветься,
хто день породив,
а Ньор - батько ночі;
повню й безмісячну ніч
боги створили,
щоб міряти час".
Одін промовив:
26 "Скажи учетверте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
від кого походить зима
і теплеє літо
у мудрих богів?"
Вафтруднір мовив:
27 "Віндсваль[14] - ім'я
батька зими,
а літа - Свасуд[15]".
Одін промовив:
28 "Скажи тепер вп'яте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
хто старшим з асів
чи з Іміра роду
був за давніх часів?"
Вафтруднір мовив:
29 "За многіï зими
до того, як землю створили,
народжений був Бергельмір,
Трудгельмір же
був його батько,
і Аургельмір - його дід".
Одін промовив:
30 "Скажи тепер вшосте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
від кого пішов Аургельмір
з йотунів роду,
турсе премудрий?"
Вафтруднір мовив:
31 "Елівагару[16]
крапали бризки,
йотун із хвиль утворився;
з нашого лютого роду
всі так з'явились,
тому ми й жорстокі".
Одін промовив:
32 "Скажи тепер всьоме,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
чином яким породив
йотун безумний нащадків,
жінки не маючи?"
Вафтруднір мовив:
33 "Під пахвою виросли
хрімтурса чорного[17]
дочка і син;
нога від ноги
народила у нього
шестиголового сина".
Одін промовив:
34 "Увосьме скажи,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
що ти найперше
тримаєш у пам'яті,
турсе всемудрий?"
Вафтруднір мовив:
35 "За многіï зими
до того, як землю створили,
народжений був Бергельмір;
ось перше, що я
пам'ятаю і бачив:
як у труну його клали".
Одін промовив:
36 "Скажи удев'яте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
звідки вітри прибувають,
летять понад хвилями,
людям невидимі?"
Вафтруднір мовив:
37 "Хресвельгом[18] зветься
йотун в орлиній подобі,
на краю землі він сидить;
крила його
здіймають вітри
над усіма племенами".
Одін промовив:
38 "Скажи удесяте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
звідки з'явився
Ньорд[19] серед асів -
в храмах і капищах
вельми шанований він,
хоч асам не родич".
Вафтруднір мовив:
39 "У Ванахеймі
родився той бог,
до асів пішов як заручник;
по гибелі світу
вернеться він
до ванів премудрих".
Одін промовив:
40 "Скажи в одинадцяте,
що то за місце, -
кожного дня там січуться?
Обрані воïни,
в битвах полеглі,
сидять і пирують потóму".
Вафтруднір мовив:
41 "Ейнхеріï всі
в Одіна місці[20]
січуться щодня;
Обрані воïни,
в битвах полеглі,
сидять і пирують потóму".
Одін промовив:
42 "Скажи у дванадцяте,
звідки ти долі богів
знаєш усіх, Вафтрудніре?
Про йотунів тайни
і всіх ти богів
вірно повідав,
турсе всемудрий".
Вафтруднір мовив:
43 "Про йотунів тайни
і всіх я богів
мовити зміг,
бо цілий світ
довелося об'ïхати;
дев'ять світів я навідав
і Ніфльхель[21] преісподній[22];
мертві туди потрапляють".
Одін промовив:
44 "Багато я ïздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав:
хто вижити зможе,
коли всі погинуть
після жахноï зими[23]?"
Вафтруднір мовив:
45 "Лів і Лівтрасір[24],
вони будуть жити
у лісі Ходдмімір;
ранкова роса
ïм стане за ïжу;
плем'я людей відродять".
Одін промовив:
46 "Багато я ïздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав:
звідки-бо з'явиться сонце
на рівному небі,
як Фенрір[25] його пожере?"
Вафтруднір мовив:
47 "Єдину дочку
народить Альврьодулль[26]
до смерті від Фенріра;
боги загинуть,
і матері шляхом
діва поïде".
Одін промовив:
48 "Багато я ïздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав:
що за три діви
літають над морем,
гарнопремудрі[27]?"
Вафтруднір мовив:
49 "Три ручаï ся
зливають над хатою
дочок Могтрасіра,
духами долі благими[28]
знають ïх в світі,
хоч троє ті мають
Одін промовив:
50 "Багато я ïздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав:
хто володітиме
спадком богів,
як Суртове полум'я[31] згасне?"
Вафтруднір мовив:
51 "Відар і Валі
обійстя богів обживуть,
як Суртове полум'я згасне,
Моді та Магні[32]
Мьолльнір[33] одержать
по Вінгніра[34] смерті".
Одін промовив:
52 "Багато я ïздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав:
як має Одін
скінчити життя,
коли боги загинуть?"
Вафтруднір мовив:
53 "Вовча пащека[35]
поглине Альдфадра,
та Відар помститься;
пащу холодну
він розірве,
помсту звершить".
Одін промовив:
54 "Багато я ïздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав:
що Одін на вухо
власному синові мовив,
як той на багаття ступив?"
Вафтруднір мовив:
55 "Не знає ніхто,
що ти на вухо
синові мовив;
приречений смерті,
виніс я вирок собі,
долю богів провістив;
нині в речах
поступився я Одіну;
ти відтепер наймудріший".
Примітки і коментарі
Фабулярна основа цієï пісні - змагання у "мудрості", себто в ерудиціï, знаннях онтологічного характеру, де переможений має накласти головою (див. строфи 7 і 19). Сюжет має багато міфологічних і фольклорних паралелей, а форма, на думку експертів, відображає процес навчання жерців і походить від ритуального діалогу, в якому симетричність питань і відповідей являє собою мнемотехнічні прийоми.
Впадає в око паралель із фінським епосом "Калевала", де прадавній мудрець Вяйнямьойнен також демонструє космогонічні знання. За логікою міфу, щоб мати владу над об'єктом, необхідно перш за все знати про його ґенезу, що і демонструють Одін та Вафтруднір. Інша справа, що у третій руні (пісні) "Калевали" Вяйнямьойнен мусить змагатися не з велетнем (бо з мудрим велетнем Віпуненом він змагається у руні 17), а з дурником Юкахайненом, який не має зеленого поняття про світ, а коли доходить до космогонічних питань, починає щось белькотіти про курчат, поросят і рибок у ставку. Проте Вяйнямьойнен - все-таки не Одін (хоча ïхні шаманістичні паралелі очевидні): він дозволяє Юкахайнену відкупитися.
Як показав досвід - даремно...
Оригінальна назва пісні - "Vafþrúðnismál" - перекладається як "Слова Вафтрудніра" чи "Промови Вафтрудніра". Та позаяк в основу композиціï покладено діалог, вважаю доцільним вжити саме таку назву - "Бесіда з Вафтрудніром".
Ім'я велета можна перекласти як "Сильний у заплутуванні". Вважалося, що йотуни взагалі дуже обізнані у давній мудрості, позаяк ïхній рід старший від богів.
[1] Фрігг - дружина Одіна.
[2] Герфадр - Одін (див. мою примітку до строфи 29 пісні "Пророцтво Вельви").
[3] багато я сильних спізнав (fjölð ek reynda regin) - дослівно "багатьох сильних (богів) я випробував": мається на увазі, що Одін мав "академічні диспути" з багатьма богами, але не з таким стародавнім і мудрим велетом, як Вафтруднір.
[4] Всебатько (Aldaföðr) - Одін.
[5] Ігг (Yggr) - Одін; досл. "Страшний, Жахний", або "Страшко".
[6] Імова батька - себто Вафтрудніра.
[7] Гаґнрад (Gagnráðr) - "Повелитель перемоги", чи "Переможний правитель" - скромний, ніц не скажеш...
[8] ...у сінях стоïш (m?lisk af gólfi fyr) - досл. "розмовляєш стоячи", тобто гість із обережності не квапиться сідати на лавку.
[9] ...йотун старий - в оригіналі "старий тул" (gamli þulr), тобто Вафтруднір тут позиціонує себе - цілком небезпідставно - як жерця-чародія, знавця міфологічноï традиціï.
[10] ...від кригосердого (kaldrifjaðan) - досл. "холодноребрий"; цей епітет можна трактувати у три способи: а) сувора, холоднокровна людина; б) насмішкуватий мудрець; в) інистий велет, йотун, троль.
[11] Хрейдготи (Hreiðgotum) - назва народу, відомого войовничістю і доброю як на раннє середньовіччя кіннотою (власне, кінні вестготи на чолі з Теодоріхом незле помогли римлянам на Каталаунських полях 451 року).
[12] Строфи 17-18, битва між Суртом і богами, - див. "Пророцтво Вельви".
[13] Імір - прадавній велет, найдавніша на світі істота, з тіла якоï боги створили світ (індоєвропейська (і не лише) традиція рясніє римами до цього мотиву); імовірно, Аургельмір, згаданий у строфі 29, інше ім'я Іміра.
[14] Віндсвалль - "Вітрохолодний".
[15] Свасуд - "М'який, Лагідний".
[16] Елівагар - "Бурні хвилі".
[17] ...хрімтурса чорного (kváðu hrіmþursi) - радше "смоляного, чорного, мов смола", від kvoða чи hvaða ("смола"). Інші варіанти перекладу - "сильний", "красномовний" чи "мудрий", але я принципово відмовляюся називати мудрою істоту, що розмножується у вегетативний спосіб!
[18] Хресвельг - досл. "Трупожер". Досить дивне ймення для орла, чи не так?
[19] Ньорд - шановане божество з народу ванів, що перейшов до стану асів як заручник за підсумками війни між асами і ванами (див. "Пророцтво Вельви"). Семантично еквівалентний Нептунові/Посейдонові античноï традиціï, індійському Варуні, кельтському Леру/Ліру, а також жіночим континентальним божествам Півночі - германській Нерті/Нертіс, з якою етимологічно пов'язаний, та кельтській (імовірно) Нехалені. Наведені божества поєднуються спільними "стихіями" (вода і земля; двір Ньорда, Ноатун, розташований не в якомусь мокрому підводному царстві, а на березі) та "сферою відповідальності" - море і плодючість; себто Ньорд - досить типове прокреативне патріархальне божество.
[20] Одіна місце (Óðins túna) - тобто Вальхалла, чертог полеглих; ейнрехіï (einherjar) - обрані воïни, які по смерті бенкетують і вправляються у військовому мистецтві.
[21] Ніфльхель (Niflhel) - він же Ніфльхейм (Niflheim) або Хель (Hell), досл. "Краïна Мари (туману)", світ мертвих, згодом у християнській традиціï - пекло.
[22] ...преісподній (neðan) - тобто "нижній, долішній, спідній"; для ісландськоï культури місце розташування краïни мертвих не потребує додаткових пояснень, тоді як для нас нейтральне "нижній" позбавлене питомого емоційного забарвлення.
[23] Жахна зима (fimbulvetr) - тобто "зима велетів", що триватиме три роки перед кінцем світу.
[24] Лів і Лівстрасір - "Життя" і "Той, що пашіє життям".
[25] Фенрір - хтонічна потвора у вовчій подобі, син Локі й велетки Ангрбоди, що в Рагнарьок скине пута з пащі, згубить сонце (сонячне затемнення?) і загризе Одіна (див. "Пророцтво Вельви"); іноді його асоціюють із песиком Гармом.
[26] Альврьодулль (alfröðull) - "Світило альвів", сонце.
[27] ...гарнопремудрі (fróðgeðjaðar) - рідкісне поєднання жіночоï краси і розуму.
[28] ...духами долі благими - hamingjur, від hamingja, так називаються духи-охоронці, духи щастя нордичноï міфологіï.
[29] Строфи 48-49 не зовсім надаються до трактування: неясно, що то за діви, що то за ручаï і хто такий Мьогтрасір.
[30] В оригіналі ця строфа має шість рядків, а не сім.
[31] Суртове полум'я (Surtalogi) - велика пожежа, що поглине світ у Рагнарьок (див. "Пророцтво Вельви").
[32] Відар і Валі - сини Одіна; Моді й Магні - сини Тора.
[33] Мьолльнір - громовий молот Тора.
[34] Вінгнір - Тор.
[35] Вовча пащека - див. примітку до строфи 46.