Мова Вафтрудніра

Українською

Русский

Уривок. Переклад - Ілька Біленко-Шумахера.

 

¹⁸ Віґрід зветься долина,

де зустрінуться в битві

Сурт й наймиліший з богів;

сотня походів

вона в різні боки -

цим ця долина і славна.

...

³¹ З Еліваґару^[1]

вистрибували краплі отруйні

й зростали, допоки велетні стали.

Так з’явився наш рід -

однакові всі.

Через це ми суворі такі.

...

³⁵ За безліч зим

до створення землі

народився Бєрґєльмір^[2].

Це був перший муж,

якого бачив я, серед крижаних велетнів,

хто в ступі лежав”.

...

³⁷ Гресвєльґом^[3] зветься,

хто в кінці неба сидить,

велетень в пір’ї орлиному;

від його крил

вітер здіймається

над всіма людьми.

...

⁴¹ Усі ейнгєрьї^[4]

в Одіна домі^[5]

б’ються щодня, -

такий у них вибір, -

а після битви їдуть

мирно сидіти всі разом.

...

⁴⁵ Лів та Лєйвтрасір

укриються в лісі

Годдмімір;

росу вранішню

за їжу вони матимуть,

а тоді породять дітей.

...

⁴⁷ 

Доньку одну

альвів світло породить,

перш ніж згубить її Фєнрір,

діва ступатиме,

як загинуть боги,

матері шляхом.

...

⁵¹ Відар та Валі

заселять богів житло,

коли згасне Сурта вогонь.

Моді та Маґні

Мьйолльнір триматимуть,

коли скінчиться битва Вінґніра.

 

Примітки

 

[1] Еліваґар (Élivágar) - “Крижані хвилі”, колективна назва для дванадцяти первісних річок. (Свьоль (Svöl) - “Холодна”, Ґуннтра (Gunnþrá) - “Важка битва”, Фьйорм (Fjörm) - “Життєдайна”, Фімбультуль (Fimbulþul) - “Та, що реве”, Слід (Slíðr) - “Жахлива”, Грід (Hríð) - “Бурхлива”, Сюльґ (Sylgr) - “Питна”, Ільґ (Ylgr) - “Вовчиця”, Від (Víð) - “Широка”, Лєйвт (Leiftr) - “Стрімка”, Ґьйоль (Gjöll) - “Галаслива”, Гвєрґєльмір (Hvergelmir) - “Казан з киплячою водою”).

[2] Бєрґєльмір (Bergelmir) - “Гора Галасу”.

[3] Гресвєльґ (Hræsvelgr) - “Пожирач Трупів”.

[4] Ейнгєрьї - загиблі у битві воїни, яких валькюрії (діви битви) за наказом Одіна забирають до Вальгалли, де вони вічно бенкетують та б'ються заради задоволення.

[5] Одіна дім - Вальгалла. Вальгалла - Житло Одіна, в якому він приймав загиблих у бою воїнів (їх звали тут ейнгєрьї). Зазвичай сюди потрапляють тільки обрані самим Одіном воїни, яких з поля бою збирають валькюрьї - довірені діви верховного бога. Потрапити до Вальгалли вважалося привілеєм, скандинави шукали смерті в бою. Тут після смерті вони могли щоночі бенкетувати та щоранку виходити на смертний бій - дві найбільші розваги скандинавських чоловіків.

 

Оновлено 22.08.2021.