Переклад - Віталій Кривоніс.
Джерело: Журнал "Самиздат
Інша назва пісні - "Пісня про Сігурда Вбивцю Фафніра перша".
Гріпіром звали сина Ейлімі, брата Хьордіс. Він правив країною і був мудрішим і далекогляднішим від усіх людей. Сігурд їхав сам-один і прибув до чертогів Гріпіра. Його помітили. Він знайшов чоловіка на ґанку чертогу, якого звали Гейтір. Тоді Сігурд звернувся до нього:
1 "Хто тут живе,
чия то твердиня?
Людовелитель[1]
яке носить ймення?"
Гейтір мовив:
"Гріпіром звуть
великого мужа,
що на землі
править тутешній".
Сігурд мовив:
2 "Мудрий правитель
нині чи вдома,
чи вийде до мене
князь на розмову?
Слів потребує
муж малознаний,
волію я мудрого
бачити Гріпіра".
Гейтір мовив:
3 "Добрий наш конунг
спитає у Гейтіра,
що то за муж
шукає з ним бесіди".
Сігурд мовив:
"Сігурдом звуся,
народжений Сігмундом,
а Хьордіс - то є
матір героя".
4 Тоді пішов Гейтір
до Гріпіра й мовив:
"Прибув чоловік,
чекає назовні;
гарно він вбраний,
шляхетний на позір,
бажає він, княже,
з тобою зустрітись".
5 Вийшов з чертогу
поставний господар,
і до героя
ґречно звернувся:
"Запрошую, Сігурде,
ждав тебе здавна,
а ти візьми, Гейтіре,
Грані на стайню".
6 Промови повчальні
й бесіди довгі
тоді завели
герої на зустрічі.
Сігурд мовив:
"Скажи, коли знаєш,
матері брате,
як у Сігурда
життя обернеться?"
Гріпір мовив:
7 "Будеш ти мужем
кращим під сонцем
і найславнішим
з героїв народжених,
щедрим на злато,
скупим на втечу,
шляхетним на позір
і справним в промовах".
Сігурд мовив:
8 "Скажи, певний княже,
спраглому слова
Сігурду, мудрий,
якщо передбачив,
що спершу трапить
мені у дорозі,
щойно поїду
геть з твого двору?"
Гріпір мовив:
9 "Спершу ти, княже,
за батька помстишся,
та ще за Ейлімі
прикру загибель,
будеш суворих ти
Хундінга чад
разити на смерть,
перемогу здобудеш".[2]
Сігурд мовив:
10 "Скажи, благородний,
родичу мій,
в розумній розмові
мудрі слова:
чи бачиш ти Сігурда
подвиг найбільший,
славне діяння
під неба наметом[3]?"
Гріпір мовив:
11 "Один ти побореш
змія вогненного,
ліг той жаднюга
на Гнітахейді,
ще ти обох
мертвими зробиш
Регіна й Фафніра;
віщує те Гріпір".
Сігурд мовив:
12 "Багатство здобуду,
якщо подолаю
в битві хранителя[4],
як каже мудрець;
думкою линь
і далі скажи,
що станеться згодом
зі мною в житті?"
Гріпір мовив:
13 "Ти віднайдеш
Фафніра сховок
і забереш
дóбра прекрасні,
злато складеш
Грані на спину;
до Гьюкі поїдеш,
вождь переможний".
Сігурд мовив:
14 "Маєш герою
в розумних речах,
владцю звитяжний,
більше сказати:
Гьюкі я гість
і люду його,
що станеться згодом
зі мною в житті?"
Гріпір мовив:
15 "Спить на горі
княжа дочка,
вбрана у бронь,
після Хельгі убивства;
ти розсічеш
гостролезим мечем,
розколеш броню
Сігурд мовив:
16 "Розсічена бронь,
взяла жінка слово,
що пробудилась,
облишила сон,
що ж тая панна
до Сігурда мовить,
щастя якого
зробить герою?"
Гріпір мовив:
17 "Вона тебе зробить
знавцем таємниць,
усіма смертними
здавна шуканих,
кожної мови
людською навчить тебе,
й життя лікувати,
в пошані ти житимеш, конунг".
Сігурд мовив:
18 "Нині нарешті
дістав я знання,
шляхом із цього
двору час їхати,
думкою линь
і далі скажи,
що станеться згодом
зі мною в житті?"
Гріпір мовив:
19 "Ти віднайдеш
Хейміра хату
і радість велику
в гостях у конунга;
вказано Сігурду
все, що я бачив,
питати не варто
Гріпіра далі".
Сігурд мовив:
20 "Втіхи замало
мені з таких слів,
бачиш ти далі,
ніж кажеш, владико;
знаєш ти більше
про Сігурда горе,
тож, Гріпіре, спраглому
все розкажи".
Гріпір мовив:
21 "Переді мною
лягло життя твоє
в ясному світлі,
зору доступне,
я не по праву
звуся розумним,
ані провидцем,
бо більше не відаю".
Сігурд мовив:
22 "Мужа не знаю
на всій я землі,
хто бачив би далі
майбутнє за Гріпіра;
не маєш ховати,
хай навіть ганьбою
судилось мені
покрити себе".
Гріпір мовив:
23 "Не буде ганьби
тобі у житті,
в тому будь певен,
шляхетний герою;
тому вознесеться
над світом живих,
списобурі прохач[7],
ім'я твоє дуже".
Сігурд мовив:
24 "Кепсько, гадаю,
на тому було б
Сігурду з князем
отак розпрощатись;
бачиш ти шлях мій, -
вдаль він проліг весь -
відкрий, коли можеш,
матері брате".
Гріпір мовив:
25 "Тепер треба Сігурду
прямо сказати,
бо воїн мене
до того примусив;
знаєш ти добре,
що я не збрешу:
про день я твоєї
смерті повім".
Сігурд мовив:
26 "Я не волів би
князя гнівити,
добрі поради
Гріпір дає;
нині волію
правду дізнатись,
хоч би й печальну,
про Сігурда вчинки".
Гріпір мовив:
27 "Діва є в Хейміра
гарна на вигляд,
носить вона
Брюнхільд імення,
дочка то Будлі,
але славний конунг
Хеймір виховує
діву сувору".
Сігурд мовив:
28 "Що мені з того,
що тую дівицю
гарну на вигляд
виховує Хеймір?
Маєш ти, Гріпіре,
ясно казати,
бо бачиш ти всі
судьби людські".
Гріпір мовив:
29 "Вона відбере
всі твої радощі,
діва прекрасна,
вихóванка Хейміра,
ні сну, ні спочинку
тобі не судилося,
людей ти облишиш,
її лиш угледівши".
Сігурд мовив:
30 "Як же до зцілення
Сігурд дістанеться?
Повідай про те,
Гріпір, як можеш;
чи я за дівчину
викуп сплачу,
за ту прекрасну
княжу дочку?"
Гріпір мовив:
31 "Всі ви дасте
вірності клятви
повноміцні,
та мало їх здержите;
гостем ти Гьюкі
станеш на ніч,
і вже не згадаєш
годóванку Хейміра".
Сігурд мовив:
32 "Що це ти, Гріпір,
пророчиш мені,
ти бачиш непевність
у серці героя,
мушу я ту
зрадити діву,
що думи усі
мої полонила".
Гріпір мовив:
33 "Ти зрадиш, герою,
заради іншої,
розплатишся ти
за волю Грімхільд,
ти свататись будеш
до ясноволосої
дочки її, яка
смерть принесе королю".
Сігурд мовив:
34 "Чи стану я Гуннара
родичем певним
і Гудрун собі
візьму за дружину?
Гарна то жінка
стане для князя,
якщо моя смерть
мене не турбує".
Гріпір мовив:
35 "Ти від Грімхільд
шкоди зазнаєш,
попросить вона тебе
Брюнхільд здобути
Гуннару в жони,
Готів господарю[8],
задум ти втілиш
матері князя".
Сігурд мовив:
36 "Зробиться лихо,
те мені ясно;
в мандрах недолю
наврочено Сігурду,
якщо я прекрасну
діву дістану
іншому в руки,
яку так кохаю".
Гріпір мовив:
37 "Будуть обоє
клятви давати[9]
Гуннар і Хегні,
і ти, княже, третій,
обличчями ви
обміняєтесь в мандрах,
Гуннар і ти;
Гріпір не бреше".
Сігурд мовив:
38 "Як станеться це,
як зможем змінити
вигляд і вдачу,
в путь вирушаючи?
Готують оману
духи недолі,
морок усюди,
скажи про це, Гріпір".
Гріпір мовив:
39 "Подоби ти Гуннара
й вдачі набудеш,
мову ж свою
і знання збережеш;
заручишся ти
з відважною дівою,
вихованкою Хейміра,
того не уникнеш".
Сігурд мовив:
40 "Кепсько виходить,
бо скажуть погано
в сагах про Сігурда
люди на зустрічах,
бо я не волію
зманити оманою
жінку героя,
що я так шаную".
Гріпір мовив:
41 "Лежатимеш ти,
герою звитяжний,
з дівою тою,
мов син коло матері;
тому вознесеться
над світом живих,
людей повелитель,
ім'я твоє дуже".
Сігурд мовив:
42 "Як годною стане
дружина для Гуннара,
славніша зі смертних, -
скажи мені, Гріпіре, -
хоч має три ночі[10]
та жінка зі мною
спати любенько?
Так не годиться".
Гріпір мовив:
43 "На весільнім пиру
вип'ють обоє,
Сігурд і Гуннар,
у Гьюкі чертогах;
зміниться вигляд,
як рушите з дому,
та розум свій кожен
при собі залишить".
Сігурд мовив:
44 "Яка буде втіха
після весілля
з того родичання,
скажи мені, Гріпіре;
чи Гуннару буде
суджено радість
відтоді, чи випаде
щастя мені?"
Гріпір мовив:
45 "Згадаєш ти клятви,
та будеш мовчати,
житимеш з Гудрун
у добрих порадах,
а Брюнхільд завважить
низьким те заміжжя,
задумає засіб
за себе помститись".
Сігурд мовив:
46 "Що стане за викуп,
який візьме жінка,
що ми її хитрістю
зробили дружиною?
Отримала панна
від мене присягу,
слово таємне,
що я не дотримав,
і радості мало".[11]
Гріпір мовив:
47 "Прямо вона
Гуннару скаже,
що вельми погано
ти слово тримаєш,
а конунг шляхетний
з усіх, кого знає,
Гьюкі нащадок,
тобі, княже, вірить".
Сігурд мовив:
48 "Що це ти, Гріпір,
пророчиш мені,
будуть правдиві
для мене слова ті,
чи збреше про мене
жінка достойна
й про себе саму?
Скажи мерщій, Гріпіре".
Гріпір мовив:
49 "Матиме гнів
на тебе воїтелька[12],
не з доброї вдачі
погибель замислить,
гожій ти жінці
зла не робив,
хоч жінку для конунга
хитрістю взяв[13]".
Сігурд мовив:
50 "Чи Гуннар мудрий
скориться тиску,
чи Гуторм і Хегні
підуть його шляхом?
Чи Гьюкі сини
родича кров'ю
леза зчервонять?
Кажи нині, Гріпіре".
Гріпір мовив:
51 "Сповиє у Гудрун
мороком серце,
брати її стали
твоїми убивцями,
слідом за радістю
горе настало
для мудрої жінки;
провина то Грімхільд.
52 Та маєш ти знати,
герою звитяжний,
що князю дарів
за життя не забракне:
не зможе ніхто
з мужів на землі
під сонця оселею[14]
з тобою зрівнятися, Сігурде".
Сігурд мовив:
53 "Знавцеві пошана,
не здолати недолі,
нині ти, Гріпіре, ладно
просьбу мою вдовольнив;
більше добра
прорік би ти нині
мені у житті,
якби тільки міг".
Примітки і коментарі
"Пророцтво Гріпіра" є зачином до циклу пісень про Сігурда і являє собою стислий послідовний сюжетний переказ його пригод. Дослідники сходяться на тому, що цей текст має чи не найпізніше походження серед еддичних пісень, і вже точно це наймолодший ісландський твір про Сігурда. Записаний, чи радше написаний не раніше 1200 року. Можна погодитися з Генрі Белоузом, англійським перекладачем "Старшої Едди", що укладач "Пророцтва..." є власне автором оригінального твору, записаного на основі стародавніх переказів (імовірно, почасти навіть записаних) з метою упорядкування матеріалу відповідної тематики. Варто зауважити, що сам Гріпір, стрий Сігурда, більше ніде не згадується, і є персоною, повністю вигаданою задля підтримки бінарної симетрії структури твору.
Пісню побудовано у вигляді послідовності питань Сігурда про його майбутнє і відповідей Гріпіра. Подібну форму подибуємо у "Бесіді з Вафтрудніром" і "Промовах Альвіса". Як дотепно відзначив Михайло Стеблін-Каменський, "форма симетричних питань і відповідей викликає деякі повтори і невідповідності" (наприклад, див. примітку до строфи 42). Технічно твір досить рівний, тут нема ані потужних образів, ані яскравих висловів, мова героїв рясніє кліше і бляклими, банальними фразами. Наявні ознаки поезії скальдів - алітерація, нечисленні хейті та кеннінги. "Пророцтво..." до певної міри проливає світло на загальну вольсунго-нібелунгівську колізію та постать Сігурда, але цього явно замало для створення його психологічного портрету навіть у найзагальніших рисах.
[1] Людовелитель - в оригіналі þjóðkonung, "король народу".
[2] У строфі 9 Сігурдові приписано подвиг його брата Хельгі Ільвінга - саме він помстився за Сігмунда й Ейлімі Хундінгсонам в битві на Логафьоллі (див. "Першу пісню про Хельгі Вбивцю Хундінга", строфи 10-14, і "Другу пісню про Хельгі Вбивцю Хундінга", прозовий фрагмент між строфами13 і 14).
[3] під неба наметом - himinskautum, букв. "неба тканина/рядно".
[4] хранителя - в оригіналі virðum, себто "страж, охоронець" чи "хірдман", королівський дружинник. Чому так названо змія Фафніра - важко сказати напевно.
[5] Загибель Фафніра - меч Сігурда наймення Грам.
[6] У строфі 15 йдеться про валькірію, яку розбудив Сігурд (імовірно, це Сігрдрів, яку тут ще не ототожнено з Брюнхільд, себто подано більш давню форму сказання).
[7] списобурі прохач (naddéls boПi) - "той, хто просить про бурю цвяхів", де nadd - цвях, хейті списа, відтак nadd-él - "буря списів", кеннінг на позначення битви.
[8] Готів господар - готами звалися південні германські народи, також слово вживається як хейті на позначення воїнів, героїв per se. Імовірний історичний прототип Гуннара, такий собі Gundicarius, одначе, був правителем не готів, а бургундів, чиє королівство на Рейні знищили гуни Аттіли 437 року.
[9] Клятви, якими обміняються Гьюкунги і Сігурд - обітниця побратимства.
[10] Кажучи про три ночі, Сігурд ніби сам доповнює пророцтво Гріпіра.
[11] Строфа 46 має в оригіналі 8 рядків, а не 9.
[12] воїтелька - в оригіналі rík brúðr, "витязь-жінка".
[13] ...гожій ти жінці // зла не робив, // хоч жінку для конунга // хитрістю взяв - тут з Гріпіром важко погодитись. Він не такий уже і мудрий, явно не знавець психології: для жінки такий обман є саме злом, яке можна порівняти з фізичною шкодою. В оригіналі вжито слово grand, яке перекладається як "біль, шкода, збиток, зло, знищення" тощо. Можливо, цей термін передбачає передусім фізичні конотації, але не варто забувати, що в тогочасному суспільстві - нагадаємо, що це суспільство, де воїнська культура є панівною, аудиторією героїчних переказів є представники воїнської страти, до якої належить і сама Брюнхільд, - так от, у такому суспільстві порушення честі дорівнює замаху на життя.
[14] Сонця оселя - кеннінг на позначення неба.