Переклад - Віталій Кривоніс.
Джерело: Журнал "Самиздат
Інша назва пісні - "Пісня про Сігурда Вбивцю Фафніра друга".
Сігурд пішов на стайню Хьяльпрека[1] і вибрав собі коня, якого потóму стали звати Грані. Тоді до Хьяльпрека прийшов Регін син Хрейдмара. Він був розумнішим од всіх людей і карлик на зріст. Він був мудрий, зловісний і знався на чарах. Регін виховував Сігурда, багато чого навчив і сильно любив його. Він розповів Сігурдові про своїх пращурів і родичів...
...Якось Одін, Хенір і Локі прийшли до водоспаду Андварі. Там було багато риби. Одного дверга звали Андварі. Він плавав там у воді у подобі щуки та ловив рибу собі на обід.
- Мій брат звався Отр, - мовив Регін, - він часто рибалив у подобі видри[2]. Якось він піймав лосося, сів на березі й ласував ним, замружившись. Локі пожбурив у нього каменем і вбив. Аси завважили те за великий здобуток і зняли з видри шкіру. Того ж вечора вони навідали Хрейдмара і показали йому свою здобич[3]. Тоді ми схопили їх і примусили відкупитися, набивши повністю шкіру видри золотом, а ззовні вкрити її червоним золотом. Тоді вони послали Локі шукати золото. Він пішов до Ран[4], узяв її тенета і рушив до водоспаду Андварі. Там він поставив верші, і туди потрапила щука. Тоді мовив Локі:
1 "Що то за риба
плавала в водах,
біди не уникла?
Голівку свою
спробуй ти геть
витягти з Хель,
знайди ти мені
Щука мовила:
2 "Андварі я звуся,
Оїн мій батько,
чимало я мушу тут плавати;
норна злощасна
мені так зробила,
що маю я жити в воді".
Локі мовив:
3 "Скажи-но, Андварі,
коли хочеш жити
з людьми у чертогах,
розплата яка
смертних синам,
що словом січуть?"
Андварі мовив:
4 "Розплата така
смертних синам:
Вадгельмір[7] їх чекає,
недобрі слова
і кожна брехня їх
наслідки матиме довгі".
Локі побачив усе золото, що Андварі мав. І коли він його забирав, то одного перстеника взяв собі. Дверг же увійшов до каменя[8] і мовив:
5 "Має це злато,
Густа[9] майно,
двом братам
смерть заподіяти,
згубить вісьмох ще героїв[10];
майна мого
не дістане ніхто".
Аси повернулися до Хрейдмара, натоптали шкуру видри золотом і поклали до його ніг. Тоді аси мали вкрити шкуру золотом згори, щоб її не було видно. Коли це зробили, Хрейдмар пішов перевірити й побачив, що одна шерстинка не вкрита. Тоді взяв Одін персня Андварі й закрив ту шерстинку. Локі мовив:
6 "Золота нині тобі прибуло,
отримав ти плату
велику за голови наші,
синам же твоїм
це щастя не зробить;
станеться смерть через теє багатство".
Хрейдмар мовив:
7 "Дарив ти дарунок,
дарив ти без дружби,
дарив без пошани;
життя ви свої
раніше би втратили,
якби я про те здогадався".
Локі мовив:
8 "Гірше за те,
буде, гадаю, -
родичів борня смертельна;
ненароджених воїв,
знаю напевно,
згубить ненависть".
Хрейдмар мовив:
9 "Злато червоне,
гадаю я, буде
моє, поки житиму;
погрози твої
мене не лякають,
вези їх додому собі".
Фафнір і Регін зажадали від Хрейдмара, щоб той розділив з ними плату за вбивство їхнього брата Отра. Той відмовив. Тож Фафнір почастував мечем Хрейдмара, батька свого, коли той спав. Хрейдмар покликав дочок:
10 "Люнгхейд і Лофнхейд,
спливає життя моє,
велика нужда моя".
Люнгхейд мовила:
"Батько загинув,
та скоро сестра
помститься братам".
Хрейдмар мовив:
11 "Сплоди хоч дочку
з вовчою вдачею,
як сина не матимеш
ти від героя,
дай мужа дочці
з потреби великої;
тоді їхній син
за мене помститься[11]".
Тоді помер Хрейдмар, а Фафнір узяв його золото. Регін попросив своєї долі, Фафнір же відмовив. Тоді Регін став радитися з Люнгхейд, сестрою своєю, як йому отримати батьків спадок. Вона мовила:
12 "З братом розмову
маєш почати
щиро і приязно;
не матимеш спадку,
почавши мечем
з Фафніром бесіду".
Все це Регін розповів Сігурдові. Одного дня Сігурд прийшов додому до Регіна, коли той був у доброму гуморі. Регін мовив:
13 "Прибув сміливий
Сігмунда син,
скорий в промовах,
до зали моєї,
має відвагу
мужів давнини,
і битви чекаю
від вовка голодного[12].
14 Я буду плекати
звитяжного князя;
нині прибув
до нас Інгві родич[13];
він стане відомим
героєм під сонцем;
сягнуть всіх земель
його долі тенета".
Сігурд зостався з Регіном, і той розповів йому, що Фафнір лежить на Гнітахейді у подобі змія та має жахливий шолом, що лякає кожного, хто на нього гляне.
Регін зробив Сігурдові меча, що нарекли Грамом. Він був такий гострий, що його можна було занурити у Райн[14] і пустити за течією шмат вовни, який меч розрізав легко, наче саму воду. Тим мечем Сігурд розрубав ковадло Регіна.
Після цього Регін став намовляти Сігурда битися з Фафніром. Той відповів:
15 "Ото зарегочуть
Хундінга чада,
ті самі, що Ейлімі[15]
здавна убили,
коли я зволію
радше шукати
персні червоні,
ніж мстити за батька".
Хьяльпрек конунг дав Сігурдові кораблів і людей, щоб той звершив свою помсту. Вони потрапили у велику негоду і йшли проти вітру коло якогось гірського мису. Чоловік, що стояв на горі[16], мовив до них:
16 "Чиї це чвалають
Ревіля коні,
скачуть по морю,
по хвилях високих?
Вітрилогривачі
піною вкриті,
дерешів моря[17]
вітер не спинить".
Регін мовив:
17 "Рушить то Сігурд
на моредеревах[18],
нас вітер несе
до нашої смерті,
високі вали
б'ють у борти,
тонуть хвиль скакуни,
а хто нас питає?"
Чоловік мовив:
18 "Хнікаром звався,
коли юний Вольсунг
радував круків
і битви давав;
звіть мене нині
Дідом-на-Скелі,
Фенгом чи Фьольніром;
поїхав би з вами".
Вони підійшли до суші, старий зійшов на борт і буря вщухла. Сігурд мовив:
19 "Скажи мені, Хнікаре,
все відаєш ти
про богів і людей:
якщо бути битві,
які то знамення
щасливі для виру мечів?"
Хнікар мовив:
20 "Прикмет є багато,
людям відомих,
щасливих для виру мечів[19];
добре вождеві
крука смолястого
мати супутником.
21 Інша прикмета,
коли ти виходиш
з хати на шлях,
як двох ти побачиш
мужів при дорозі,
спраглих до слави.
22 Є ще і третя,
почути виття
вовка під ясенем;
щастя набуде,
як першим побачиш
наближення київ шолома[20].
23 Людям не варто
в бій вирушати
проти заходу
посестри Місяця[21],
той переможе,
у кого зір добрий,
чиї мечоносці
шикуються клином.
24 Удачі не буде,
коли оступився,
на бій ідучи,
чи діси[22] недобрі
обабіч тя стануть -
отримаєш рану.
25 Умитий, причесаний
хай буде кожен,
і ситий зрання,
бо нам невідомо,
де стрінемо вечір;
честь бережи від наруги".
Сігурд мав велику битву з Люнгві Хундінгсоном і братами його. Там загинув Люнгві й три його брати. Після битви Регін мовив:
26 "Кривавого нині
врізав орла[23]
гострим мечем
в спину Сігмунда вбивці
шолома володар,
як ніхто він сміливий,
він землю скривавив
і радував круків".
Сігурд повернувся до Хьяльпрека. Тоді Регін став намовляти Сігурда вбити Фафніра.
Примітки і коментарі
Ця пісня разом з "Промовами Фафніра" й "Промовами Сігрдріви" утворює наратив, присвячений юності Сігурда, тим діянням, якими він зажив слави на початку своєї героїчної кар'єри. У виданнях "Старшої Едди" ці тексти зазвичай відокремлюють, але, як зазначає Михайло Стеблін-Каменський, рукопис не дає для цього достатніх підстав (зокрема, наведених назв рукопис не містить). Подібні ці три пісні також за технікою: в усіх трьох "епічні" (на вісім рядків) строфи чергуються з "гномічними" (на шість рядків). Останні не розвивають дії, а лише містять різного роду повчання.
Сюжет "Промов Регіна" розпадається на дві частини. Перша - суто міфологічна: тут діють боги, карлики-дверги, чаклуни, дракони тощо. За великого бажання в образах Отра й Андварі можна відшукати відгомін тотемізму, але на наш погляд то було би перебільшенням. Друга частина присвячена помсті Сігурда за родичів: тут йому приписано вчинок його родича Хельгі, тож цей фрагмент імовірно має пізніше походження.
[1] Хьяльпрек - батько Альва, нового чоловіка Хьордіс і вітчима Сігурда.
[2] Отр (...) часто рибалив у подобі видри - ім'я персонажа і значить "видра".
[3] Чому аси розцінили видрячу шкуру як великий здобуток, навіть не питайте. Може, це якийсь магічний фетиш, може, знак мисливського талану, а може, ілюстрація побутової вбогості людей середньовіччя, про що писав, зокрема, видатний медієвіст Жак Ле Гофф.
[4] Ран, у якої Локі позичив тенета, - дружина морського велета Егіра і матір велетенських хвиль; у свої тенета вона ловить загиблих під час шторму мореплавців.
[5] Полум'я вод - кеннінг на позначення золота.
[6] В оригіналі строфа "гномічна", має 6 рядків, а не 8.
[7] Вадгельмір - одна з підземних рік Хель.
[8] Дверг же увійшов до каменя - вважалося, що дверги живуть під землею, у печерах.
[9] Густ - предок Андварі чи й він сам.
[10] Згадані два брати - то Фафнір і Регін, а вісім героїв - Сігурд, Гуторм, Хегні, Гуннар, Атлі, Ерп, Сьорлі та Хамдір.
[11] ...тоді їхній син // за мене помститься - за Хрейдмара Фафнірові помстився Сігурд, отже він має бути онуком Люнгхейд, але далі їхня спорідненість нічим не підтверджується. Або цей мотив згодом загубився, або Хрейдмар налажав у пророцтві, або Люнгхейд не виконала його волі.
[12] ... битви чекаю // від вовка голодного - норвезьке прислів'я.
[13] Інгві родич - себто нащадок Фрейра. Під іменем Інгві це божество шанували й вважали своїм пращуром деякі західні германці; також його вважають родоначальником Інглінгів, династії данських та шведських королів. Це викликає подив: адже ні Ільвінги, ні Вольсунги не були нащадками Інгві-Фрейра (Вольсунги - нащадки Одіна, як уже було сказано). Тож Сігурда, як і Хельгі (див. примітку до строфи 57 "Першої пісні про Хельгі Вбивцю Хундінга"), було втягнуто у скандинавську родословну.
[14] Згадка німецької ріки Райн вказує на південно-германське походження сюжету.
[15] Ейлімі - дід Сігурда з боку його матері Хьордіс.
[16] Чоловік, що стояв на горі - звичайно ж, це був Одін. Хнікар, Фенг і Фьольнір, імена, якими він називається у строфі 18, відомі з інших джерел. Крім того, хнікаром зветься морська потороч у вигляді коня чи жмуту водоростів.
[17] Всі кеннінги строфи 16 є метафорами на позначення кораблів: коні Ревіля (хто такий Ревіль, достеменно не відомо; М. Стеблін-Каменський каже, що то був якийсь "морський конунг", великий ватажок вікінгів; приклади вжитку імен таких морських конунгів у "корабельних" кеннінгах наводить Сноррі Стурлусон у своєму підручнику для скальдів); вітрилогривачі (перекладацька вольність: там також ідеться про коней вітрила); дереши моря (також вольність з мого боку: дереш - то не всякий кінь, а саме чалий).
[18] Моредерева - також кораблі.
[19] Вир мечів - кеннінг на позначення битви.
[20] Киї шоломів - кеннінг на позначення воїнів.
[21] Посестра Місяця - Сонце. Сенс поради в тому, що не варто дивитися на захід сонця, вирушаючи на війну. Подибуємо на цьому прикладі негативні магічні конотації Заходу (очевидно, на противагу позитивним конотаціям Сходу - відгомін солярного культу).
[22] Діси - духи долі, можливо, валькірії.
[23] Кривавий орел - легендарна страта доби вікінгів. У жертви на спині зрізався шмат шкіри, розпрямлялися ребра і розгорталися, ніби орлині крила, а легені виймалися й розкладалися на плечах. Застосовувалася вкрай нечасто (відомі три випадки включно з цим) і завжди - як засіб помститися за старшого родича. Ймовірно, являє собою требу Одіну. Деякі дослідники вважають цей веселий звичай вигадкою.