Переклад - Віталій Кривоніс.
Джерело: Журнал "Самиздат
Сігурд в'їхав на Хіндарфьялль і попрямував на південь до Фраккланду. Гора, яку він побачив, яскраво сяяла від палаючого полум'я, заграва сягала небес. Він дістався туди. Там стояла загорожа з щитів, а нагорі майорів стяг. Сігурд увійшов до загорожі і побачив, що там лежить чоловік, спить серед своєї зброї. Він зняв шолома з його голови. Тоді побачив він, що то жінка. Броня так добре на ній сиділа, ніби приросла до тіла. Тоді він розсік обладунки Грамом від отвору для голови до самого низу і ще поперек, до обох рукавів. Затим він зняв з неї броню. Вона прокинулася, підвелася, побачила Сігурда і промовила:
1 "Що бронь пробило?
Чом я прокинулась?
Хто мене вивільнив
з блідих оков?"
Він мовив:
2 "Сігмунда син, -
наразі нарізано
крукам корму, -
мечем Сігурда!"
Вона мовила:
3 "Довго я спала,
довго була непритомна,
довго лежу тут;
То Одіна воля,
щоб я не могла
поворухнутись".
Сігурд сів поруч і спитав її ім'я. Вона взяла ріг, повний меду, і дала йому трунок пам'яті:
3 "Слався, день!
Славтеся, дня сини!
Славтеся, ніч із дочками!
Незлими очима
гляньте на нас
і перемогу даруйте!
4 Шануйтеся, аси!
Шануйтесь, асіньї!
Шануйся, чим повна земля!
Мову і пам'ять
дайте нам, двом, що зустрілись,
і руки цілющі на довге життя".
Вона назвалася Сігрдрівою і виявилася валькір'єю. Вона розповіла, як бились два конунги. Один з них звався Хьяльмгуннар. Він був старий і великий вождь, і Одін дав йому перемогу, -
"інший - то Агнар,
Ауди брат,
якого ніхто
не став захищати".
Сігрдріва вразила Хьяльмгуннара у битві, тож за це Одін уколов її сонним шипом і сказав, що вона більше ніколи не переможе у битві, і що вона мусить вийти заміж - "я ж йому відказала, що даю непорушне слово не виходити за будь-кого з мужів, кому відомий страх". Сігурд у відповідь попросив її відкрити йому знання, коли вона відає, що відбувається в усіх усюдах. Сігрдріва мовила:
5 "Даю тобі хмелю,
дуб сходки кольчуг[1],
де змішано міць
і славу велику;
повний він чарів
і знаків цілющих,
добрих заклять
і радості рун.
6 Ти руни могутні пізнай,
коли перемоги шукаєш,
і вріж на руків'ї меча,
інші - на жолобі,
ті ж - на клинку,
й іменем Тюра
7 Пізнай руни пива,
коли ти не маєш
довіри до жінки;
на розі ріж знак,
на звороті руки
і ніготь поміть знаком Науд.
8 Познач повну чашу,
пильно гляди,
кинь зілля в питво[4];
я знаю - так зробиш,
й до меду ніколи
лиха тобі не вмішають.
9 Пізнай руни ти допомоги,
якщо помогти забажаєш
дитя народити жоні;
долоню познач,
суглоби схопи,
проси в духів блага.
10 Руни прибою пізнай,
як поміч потрібна
в протоці коневі вітрила[5];
на штевні ріж руни
і на стерні,
й на веслах їх випали,
тоді тебе вал не зупинить,
ні чорнії хвилі,
прибудеш здоровий до гавані.
11 Пізнай руни крони,
якщо лікувати бажаєш
і рану загоїти;
руни зроби на корі
й на стовбурі древа,
що хилить гілляччя на схід.
12 Пізнай руни мови,
й за лихо тобі
лихом ніхто не відплатить:
змотай їх,
зв'яжи їх,
збери їх докупи
на тингу тому,
де має народ
виносити присуд.
13 Розуму руни пізнай,
як кожного хочеш
знати думки;
їх прочитав,
їх начертав
їх вигадав Хрофт
з тої вологи,
що натекла
з черепу Хейддраупніра
і з рогу Ходдрофніра.
14 Стояв на горі
з Бріміра лезом,
на голові мав шолома;
сказала там вперше
голова Міміра
мудрості слово[6].
15 На щиті начертав їх
для сяйного бога,
на вухах Арвака
і на копитах Альсвіна,
на колесі верткому
вбивці Хрунгніра[7],
на зубах Слейпніра[8]
і на ременях саней.
16 На ведмежих лапах
і на язиці Брагі[9],
на вовчому кігті
й на орлиному дзьобі,
на кривавих крилах
і на краю моста,
на руках, що звільняють[10],
на цілющому сліді.
17 На бурштині й на златі,
на людських оберегах,
у вині й у пиві,
на щастя престолі[11],
на Гунгніра[12] вістрі
й на Грані грудині,
на нігтях норни
і на дзьобі сови.
18 Всі руни накреслив,
усі руни врізав,
із медом священним
змішав і послав їх
шляхами широкими:
котрісь для асів,
котрісь - для альвів,
ці - ванам премудрим,
ті - роду людей.[13]
19 То грамоти руни[14],
руни підмоги[15],
і всі руни пива,
й руни могутності,
ти не забудь їх
і не зіпсуй їх
для власного ж блага;
згодяться вони, як затямиш,
до самого скону богів.
20 Тепер обирай,
бо вибір ти маєш,
високий клен зброї[16];
скажи чи мовчи,
як є щось на думці;
лихе нам судилось".
Сігурд мовив:
21 "Тікати не буду,
хоч присуд свій знаю недобрий,
я не боягузом родився;
поради твої
всі я отримаю,
їх збережу, поки житиму".
Сігрдріва мовила:
22 "Я дам тобі першу пораду:
з родом своїм
чвар не веди;
відклади помсту,
хоч би тобі і зашкодили;
отримаєш плату в день смерті.
23 Дам тобі другу пораду:
клятв і обітниць
ти не давай, не дотримавши;
пагони зла
дістануть невірного;
нещасним є вовк[17].
24 Дам тобі третю пораду:
на тингу не знайся
з людом непевним,
бо муж нерозумний
часто дозволить собі
слово лихе, не подумавши.
25 Та гірше за все,
коли мовчазний ти,
завважать тебе боягузом,
і буде то правда;
з поганої слави
не буде добра, -
іншого дня
наклепника вбий,
викуп візьми за облуду.
26 Дам і четверту пораду:
як відьмину хату,
сповнену скверни,
стрінеш собі на шляху,
там не гостюй,
хоч би й ніч тя застала.
27 Погляд проникливий
треба нащадкам людським,
яких жде запеклий двобій;
часто злодумні жінки
край дороги сидять,
вони й меч, і спокій спаскудять.
28 Дам я і п'яту пораду:
хоч би побачив красивих
жінок ти на лаві,
срібло споріднення[18]
хай пильність твою не затьмарить;
хай не полонять тебе жінок поцілунки.
29 Дам я і шосту пораду:
як слово хмільне
мовців до біди доведе,
п'яних розмов
не починай з древом свари[19];
вино розум краде.
30 Пісні та пиво
часто призводять
до лиха значного;
декого вбито,
дехто - в біді;
безліч таких, нещасливих.
31 Дам я і сьому пораду:
якщо ворогуєш ти
з мужем звитяжним,
битися краще,
ніж спаленим бути
в своєму обійсті.
32 Дам я і восьму пораду:
бережися від скверни
й від знаків зловісних;
не зваблюй ні діви,
ані заміжньої жінки
до втіхи сумнівної.
33 Дам і дев'яту пораду:
подбай ти про мертвих,
в землю зарий, де знайдеш:
від хворі померлих,
чи в морі померлих,
чи зброєю вбитих.
34 Тіло омий,
руки і голову,
волосся чеши,
покійному, перше ніж
класти його у труну,
і доброго сну побажай.
35 Дам я десяту пораду:
віри не йми
вовчому слову ніколи,
вбитого брат
чи той, кому батька ти вбив, -
син стане вовком,
хоч ти йому златом платив.
36 Кривда й ненависть
спочинку не відають,
ані образа отримана;
розум і зброя
герою потрібні,
щоб першим зробитись зі смертних.
37 Одинадцяту дам я пораду:
підлості ти стережися,
що можуть і друзі зробити;
здається, що довге життя
не судилося князю;
сильно бо ширяться свари".
Примітки і коментарі
"Промови Сігрдріви" ("Sigrdrífumál") - заключна пісня з наративу про юність Сігурда. Вона не завершена: кінець тексту потрапляє у лакуну рукопису. На думку дослідників, сюжет пісні є варіацією на тему Сплячої Красуні. Валькірія Сігрдріва тут ще не ототожнюється з іншою валькірією, Брюнхільд. Сігрдріва дає героєві настанови міфологічного характеру з тої причини, що під час довгого сну її дух міг мандрувати усіма усюдами (шаманська практика, з якою скандинави були знайомі зокрема й через контакти з фінами й саамами). Михайло Стеблін-Каменський зазначає, що строфи 3-4 носять характер гімну.
[1] Дуб сходки кольчуг (brynþings apaldr) - кеннінг на позначення воїна; "сходка кольчуг" чи "тинг обладунків" - битва; слово apaldr означає, власне, не дуб, а яблуню.
[2] ...іменем Тюра двічі познач - Тюр вважався покровителем чесного двобою, "правильної" війни, статусних воїнів, тому його іменем позначається меч як "біла", статусна зброя, знаряддя спеціально-бойового призначення, на відміну від, скажімо, списа.
[3] Строфа 6 має в оригіналі 6 рядків, а не 7.
[4] ...кинь зілля [lauki] в питво - тоді отруту і чари буде знешкоджено. В оригіналі йдеться про часник або цибулю. Цій городині надавалася магічна сила.
[5] Кінь вітрила (seglmarr) - кеннінг на позначення корабля.
[6] Сюжет із головою Міміра відомий з "Саги про Інглінгів" з "Кола Земного" Сноррі Стурлусона. Після війни асів і ванів Міміра послали ванам як заручника. Сталося так, що вани його вбили і послали голову назад. Одін її набальзамував і радився з нею.
[7] Вбивця Хрунгніра - Тор; вертке колесо - на його возику, запряженого цапами.
[8] Арвак, Альсвін, Слейпнір - міфологічні конячки; перші двоє тягнуть небосхилом сонце на колісниці, а Слейпнір - восьминогий кінь Одіна.
[9] Брагі - легендарний скальд імовірно ІХ століття, згодом - божественний покровитель поезії; саме його вірші - найдавніші взірці скальдичної поезії, які до нас дійшли.
[10] ...на руках, що звільняють (á lausnar lófa) - варіант: "на руках повитухи", дослівно: "на звільняючих/дозволяючих долонях".
[11] ...на щастя престолі (á vilisessi) - дослівно: "на сидінні задоволення"; ймовірно, йдеться про серце чи груди.
[12] Гунгнір - спис Одіна, що не знає промаху.
[13] Строфа 18 має в оригіналі 8 рядків, а не 9.
[14] Грамоти руни (bókrúnar) - дослівно: "букові руни". Перші "книги" германців різалися на букових дощечках, тому в германських мовах бук - "книжне", "грамотне" дерево (пор. англ. book і beech, також - дуже промовистий приклад - нім. Buche і Buch).
[15] Руни підмоги (bjargrúnar) - варіант перекладу: "руни народження". Йдеться про магічні знаки, що мали допомогти жінці народити дитину.
[16] Клен зброї (vápna hlynr) - кеннінг на позначення воїна.
[17] ...нещасним є вовк (armr er vára vargr) - вовком у метафоричному сенсі кваліфіковано зрадника, порушника клятви.
[18] Срібло споріднення (sifja silfr) - неясної семантики кеннінг на позначення жінки.
[19] Древо свари (dolgvið) - кеннінг на позначення воїна (дослівно: 'дерево жахливої ворожнечі').