Переклад - Віталій Кривоніс.
Джерело: Журнал "Самиздат
Про Боргню та Оддрун
Хейдреком звався конунг. Дочка його звалася Боргню. Вільмундом звався той, що був її коханцем. Вона не могла розродитися, поки не прибула Оддрун сестра Атлі. Раніше вона була любою Гуннара сина Гьюкі. Про це сказано у цій пісні:
1 Почув я сказання
із давньої саги,
як діва приїхала
до Морналанду[1];
ніхто не міг
на цілому світі
Хейдрека доці
допомогти.
2 Дізналася Оддрун,
Атлі сестра,
що має та діва
болі великі;
тож взяла зі стайні
з вуздою коня,
на вороного
поклала сідло.
3 Послала коня
в путь по рівнинах,
спинилася коло
високих палат;
вона розсідлала
скакуна стомленого,
потім пішла
до зали безкрайньої,
такії слова
промовила спершу:
4 "Що тут нового
у цьому краю,
що нині сталося
у Гуналанді?"
Служниця мовила:
"Тут лежить Боргню,
родить дитину,
можеш ти, Оддрун,
зарадити подрузі".
Оддрун мовила:
5 "Хто ж наробив
такої ганьби?
Чому нині Боргню
терпить страждання?"
Служниця мовила:
6 "Вільмундом зветься
друг супутників яструба[2],
котрий дівчину
на ложі вкривав
цілих п'ять зим
потай від батька її".
7 Далі велося
без зайвого слова,
пішла й на коліна
перед жінкою стала;
сильні закляття,
владні закляття,
чари над Боргню
Оддрун співала.
8 Тоді народилися
дівчина й хлопчик,
славні нащадки
Хегні убивці[3];
тоді проказала
смертельно слабка
діва, що доти
слова не мовила:
9 "Хай помагають
тобі всеблагі
Фрейя і Фрігг
і сильні боги
за те, що мене ти
позбавила болю".
Оддрун мовила:
10 "Я не тому
тобі помогла,
що ти того
варта була;
те я зробила,
в чому клялася,
коли королі
спадок ділили,
що помогти
кожному маю".
Боргню мовила:
11 "Жорстока ти, Оддрун,
і втратила розум,
якщо промовляєш
до мене зле слово,
а я ж до тебе
звернулася при смерті,
так, ніби нас
два брати породили[4]".
Оддрун мовила:
12 "Я пам'ятаю,
що ти сказала,
коли я для Гуннара
напій піднесла;
того б не промовила
ти, коли знала б:
жодна з жінок
того не робила,
що мусила я".
13 Сіла тоді
жінка зажурена
і розказала
про горе велике:
14 "Я зростала
у княжих чертогах, -
всім на радість, -
з волі людей;
тішилась я
статками батька
тільки п'ять зим,
поки жив мій отець.
15 Такий заповіт
стомлений конунг
промовив, коли
він помирав:
дав він мені
злато червоне,
на південь послав
синові Грімхільд.
16 Він Брюнхільд велів
взяти шолома,
буть войовницею
мала вона;
сказав, що не буде
кращої діви
на цілому світі,
коли не помру.[5]
17 Брюнхільд у хаті
сиділа за прядкою,
навколо були
землі та люди;
небо і твердь
спочивали у тиші,
коли вбивця Фафніра[6]
до замку прибув.
18 Змахнув тоді воїн
вальським мечем[7]
і знищив чертог той,
Брюнхільд майно[8];
невдовзі потому
все вона звідала,
підло й облудно
з нею вчинили.
19 За теє вона
мстилась жорстоко,
так, що всім нам
лихо зробилось;
знають про те
у кожній країні,
як вона вмерла
поруч із Сігурдом.
20 Гуннара я
тоді покохала,
володаря перснів[9],
як мала би Брюнхільд.
21 Взяв він тоді
персні червоні,
до брата мого
в дар надіслав;
дав він за діву
півсотні дворів,
Грані вантаж[10],
щоб згоду дістати.
22 Атлі на те
згоди не дав,
певно відмовив
синові Гьюкі;
ми ж не могли
опиратись коханню,
схилила я голову
до перснів нищителя[11].
23 Казали чимало
рідні мої,
що бачили разом
вони нас удвох;
Атлі ж промовив
мені, що не буду
лихо я мислити
й сором чинити.
24 Але не може
відмовитись так
людина від іншої,
як похіть проймає.
25 Атлі послав
своїх людей
до темного лісу
за мною простежити;
вони прибули,
коли не мали б,
коли під широким
покровом лягли ми.
26 Зичили ми їм
персні червоні,
щоби вони Атлі
ніц не казали,
а вони хутко
додому вернулись
і небрехливо
все Атлі відкрили.
27 Від Гудрун вони
все приховали,
хоч вона першою
мала довідатись.
28 Гуркіт почули
копит золотих,
коли на подвір'я
в'їхали Гьюкі нащадки;
у Хегні тоді
вийняли серце,
до ями зміїної
кинули іншого.
29 Була я сама
на гостинах тоді,
у Гейрмунда[12] я
готувала питво;
почав мудрий конунг
грати на арфі,
бо думав мене
на поміч покликати,
конунг шляхетний
чекав, що прибуду[13].
30 Щойно почула
я на Хлесеї[14]
повне скорботи
струн голосіння,
веліла служницям
готовими бути,
князю бажала
життя врятувати.
31 Летіла ладдя
через протоку,
я повернулась
до Атлі садиби.
32 Тоді прибула
лиховісна, плазуючи,
матір Атлі, -
най би згнила вона! -
Гуннара вжалила
просто у серце,
тож я не змогла
врятувати героя.[15]
33 Часто дивуюсь,
як можу віднині,
Біль лігва змія[16],
лишатись живою;
для мене милішим
був безстрашний
володар мечів[17],
ніж сама я.
34 Ти слухала й чула
оповідання
про долю лиху,
що судилась мені;
кожна людина
живе почуттями;
нині завершено
лементи Оддрун".
Примітки і коментарі
Серед героїчних елегій "Пісня про Оддрун" стоїть окремо. Вона опосередковано пов'язана з вольсунго-нібелунгівською темою, але розвиває окремий сюжет. Ані Боргню, ані Вільмунд більше ніде не зринають, а сама Оддрун згадується епізодично у строфі 58 "Короткої пісні про Сігурда" та у зачині "Другої пісні про Гудрун" ("Загибель Ніфлунгів"). Це одна з причин, чому цю пісню відносять до пізнішого шару "Старшої Едди". Звертає на себе увагу зміщення акцентів: тут Атлі знищив Гьюкунгів не через бажання заволодіти їхнім золотом, а через потаємне кохання Гуннара й Оддрун, яке його розгнівало. Цікаво, що з одного боку Оддрун досить самостійна, якщо прагне врятувати Гуннара попре волю свого брата, проте, будучи незаміжньою жінкою, у питаннях шлюбу залежить від владних родичів: батько заповідав їй вийти за одного з синів Гьюкі (радше за все - за Гуннара), але коли він помер, Атлі скасував цю волю, і це не засуджується, а виглядає як цілковита норма.
[1] Морналанд - вжито в тій же якості, що й Гуналанд у строфі 4: загальна назва країн на південному сході, етимологічно "Мавританія".
[2] друг супутників яструба (vinr haukstalda) - кеннінг на позначення воїна.
[3] славні нащадки // Хегні убивці - звідси витікає, що саме Вільмунд убив Хегні.
[4] так, ніби нас // два брати породили - тобто ніби батьки Оддрун і Боргню були братами, а вони самі, відповідно, є двоюрідними сестрами.
[5] У строфі 16 два фрагменти з різних місць тексту об'єднано помилково.
[6] вбивця Фафніра - Сігурд.
[7] вальський меч - тобто меч з півдня; франкські (т.зв. "каролінгські") мечі дуже цінувалися за доби вікінгів (пор. дав.-рус. "мечі харалужні").
[8] Не зовсім ясно, про що йдеться у словах "знищив чертог", і який саме чертог (borg) мається на увазі. Можливо, йдеться про загорожу зі щитів, за якій спочивала валькірія (тут, таким чином, ототожнено Брюнхільд і Сігрдріву), або про броню, яку розсік Сігурд, коли пробудив валькірію зі сну (слова borg і brynn, в принципі, схожі, або термін borg вжито як хейті для броні). В інакшому випадку вчинок Сігурда скидається на безпідставний акт псування майна.
[9] володар перснів (bauga deili) - радше "той, хто ділить персні", кеннінг на позначення конунга, тут: Гуннар.
[10] Грані вантаж (hliðfarm Grana) - кеннінг на позначення золота.
[11] перснів нищитель (hringbrota) - кеннінг на позначення конунга, тут: Гуннар.
[12] Гейрмунд зі строфи 29 більше ніде не згадується; ймовірно, якийсь родич Атлі.
[13] Там же зринає альтернативна версія, чому Гуннар заграв на арфі. Існує два трактування того вчинку: а) він хотів приспати змій; б) щоб виказати зневагу до смерті (пор. сцену загибелі Рагнара Шкіряні Штани у ямі зі зміями, де він співає пісень і проказує віси). Тут же йдеться про те, що Гуннар таким чином намагається покликати Оддрун на допомогу. Дивно, чому саме Оддрун, і ще дивніше, чим вона могла йому зарадити, але виглядає цілком органічно для концепції саме цієї пісні.
[14] Хлесей - нині острів Льосе у протоці Каттегат (Данія).
[15] Строфа 32 містить цікаву подробицю, що більше ніде не згадується: матір Атлі обернулася на змію. В принципі не виключено, що вона і так була змією, але це свідчить аж ніяк не на користь Будлі, батька Атлі. Також це каже про те, що, радше за все, Оддрун і Атлі мали спільного батька, але різних матерів. Але можлива і банальна помилка: Генрі Беллоуз припускає, що спочатку йшлося не про "матір Атлі", а про "матір змій". Одначе лишається питання, яке саме слово на позначення змії переплутали з "Атлі".
[16] Біль лігва змія (linnvengis Bil) - складний кеннінг на позначення жінки, тут: Оддрун, де "лігво змія" - це золото, Біль - ім'я богині, відтак "богиня золота" - жінка шляхетного роду.
[17] володар мечів (sverða deili) - радше "той, хто розподіляє мечі", кеннінг на позначення конунга, тут: Гуннар.