Мова Фавніра

Пропонуємо вашій увазі уривок з пісні авторства Ілька Біленко-Шумахера (на жаль, нами цю пісню повністю ще не перекладено). Пропонуємо прочитати повніший переклад в авторстві Віталія Кривоноса.

 

13 Різних родів,

скажу я, норни[1] є,

не одного вони роду;

хтось походить від асів[2],

хтось походить від альвів[3],

хтось є доньками Дваліна[4]

…

20 Золото дзвінке

Скарб-вогонь червоний

Загубить тебе

 

…

22 Зраджений Рєґіном я,

зрадить й тебе він

загинемо обидва…

 

…

32 Он Сіґурд сидить,

кров’ю сплямований,

Фавніра серце

на ватрі спікає.

Розумним вважатиму

перснів дарувальника,

якщо м’яз життя

блискучий він з’їсть.

 

33 Он Рєґін лежить,

задумав собі він

ошукати хлопчиська,

що повірив йому;

у гніві своєму

злі складає слова,

хоче ковалю бід

свого брата помститись.

 

…

Сіґурд поїхав слідом Фавніра в його лігво й знайшов його відкритими, й двері були залізними, й дверна рама теж. Залізними були також всі балки в будинкові, й будинок було закопано в землю. Там Сіґурд знайшов дуже багато золота й сповнив ним дві скрині. Там він узяв Страхітливий Шолом, золоту кольчугу, меч Гротті й багато скарбів й навантажив всім цим Ґрані...

 

Примітки

 

[1] Норни (nornir) - діви долі, три жінки, які вершать долі людей та богів, тчуть та передрікають майбутнє. Імена трьох найвідоміших норн мають по два значення.

[2]  Аси - верховні боги давньоскандинавської космогонії.

[3] Альви - нижчі духи природи.

[4] Двалін (Dvalinn) - “Повільний”. Один з карликів (гномів) - міфічної раси давніх скандинавів, яка живе під землею або в камінні у горах.

Оновлено: 06.12.2021.

Поділитись