-a - [-а] - не (ч., яка дод. в якості суф.)
abbadar - [аббадар] - ігумені (ім., ж. р., мн.)
abbadis - [аббадіс] - ігуменя (ім. ж. р.)
abbast - [аббаст] - злитися, гнівитися, сердитися, сваритися (дієс.)
abbindi - [аббінді] - запор, закреп (ім.)
aðal - [адаль] - 1. природа, властивість (ім. с. р.); 2. головний (у скл. сл.); 3. розташування (ім. с. р.)
aðal- - [адаль] - головний, керівник, голова (преф.)
aðalakkeri - [адальяккері] - запасний якір (ім. с. р.)
aðalból - [адальболь] - садиба, маєток (ім. с. р.)
aðalborinn - [адальборін] - шляхетного походження, шляхетного народження, благородного походження, благородного народження
aðalfestr - [адальфєст] - остання виплата, яку має сплатити засуджений на суді присяжних (ім. ж. р.)
aðalfylking - [адальфюлькінґ] - основна частина війська, основний корпус війська; центр (ім. ж. р.)
aðalhaf - [адальгав] - відкрите море (ім. с. р.)
aðalhenda - [адальгєнда] - поетичний розмір з двома римованими словами в кожному рядку (ім. ж. р.)
aðalhending - [адальгєндінґ] - 1. повний, сповнений (ім. ж. р.); 2. ідеальна рима (ім. ж. р.)
aðalhendr - [адальгєнд] - (вірш) з ідеальною римою (прик.)
aðalkelda - [адалькєльда] - головне джерело, головний потік (ім. ж. р.)
aðalkirkja - [адалькіркья] - головна частина храму (ім. ж. р.)
aðalliga - [адальліґа] - повністю, абсолютно, повістю, цілком (прис.)
aðalmerki - [адальмєркі] - головний прапор (ім. с. р.)
aðalritning - [адальрітнінґ] - головний документ (ім. ж. р.)
aðalskáli - [адальскалі] - головна зала (ім. ч. р.)
aðaltré - [адальтрє] - стовбур дерева (ім. с. р.)
aðaltroll - [адальтролль] - справжній троль, справжній велетень, викапаний троль, викапаний велетень (ім. с. р.)
aðaltúlkr - [адальтульк] - головний промовець (ім. ч. р.)
aðild - [адільд] - голова захисту, голова обвинувачення (ім. ж. р.)
aðildarmaðr - [адільдармад] - головний захисник, головний обвинувач (ім. ч. р.)
aðili - [аділі] - головний захисник, головний обвинувач (ім. ч. р.)
Aðils - Шляхетний, Знатний, Благородний, Головний Заручник (ім. ч. р., ім’я)
af - [ав] - 1. з, зі, від, із, по, з-за, за, з-посеред (прийм., вик. з дав. в.); 2. геть (прис.); 3. в укр. мові може зливатися з дієс. на познач. минулої дії (зліз, зняв, скинув тощо); 4. минуле, в минулому, далі; 5. позначає походження, приналежність до когось/чогось; 6. згідно з, відповідно до, через, у зв’язку з, з причини (чогось), за допомоги (чогось); 7. щодо, відносно, стосовно (з прик.)
afar - [авар] - дуже, надзвичайно (прис.)
afarkostalaust - [аваркосталауст] - на справедливих умовах, на чесних умовах (прис.)
afarkostr - [аваркост] - жорсткі умови (ім. ч. р.)
afarligr - [аварліґ] - великий, величезний, неосяжний, незмірний (прик.)
afarmenni - [авармєнні] - видатна людина, знатна людина, знаменита людина (ім. с. р.)
afarorð - [аварорд] - зухвале слово, зарозуміле слово (ім. с. р.)
afarúðigr - [аварудіґ] - зухвалий, зарозумілий, владний (прик.)
afaryrði - [аварірді] - пишна промова, велична промова (ім. множ.)
afauðit - [аваудіт] - погана вдача, нещастя, невдача (ім., с. р.)
afbindi - [авбінді] - запор, закреп (ім.)
afblómga - [авбломґа] - зривати квіти (дієс.)
afboð - [авбод] - погрози, високі слова (ім., с. р.)
afbragð - [авбраґд] - 1. зразок, взірець (ім. с. р.); 2. винятковий; той, хто перевершує; величавий, визначний, чудовий (преф.)
afbragðlingr - [авбраґдлінґ] - винятковий; той, хто перевершує (прикм.)
afbrigð - [абріґд] - відхилення, девіація, порушення, провина, переступ, гріх, вина, правопорушення (ім. с. р.)
afbrigðartré - [авбріґдіртрє] - дерево гріха (ім. с. р.)
afbrigði - [авбріґді] - 1. деформація, зміна; 2. відхилення, девіація, порушення, провина, переступ, гріх, вина, правопорушення (ім. с. р.)
afbrot - [авброт] - злочин, проступок, кривда, порушення, провина, переступ, гріх, вина, правопорушення (ім. с. р.)
afbrugðning - [авбруґднінґ] - відхилення, девіація, порушення (ім. ж. р.)
afbrúðigr - [авбрудіґ] - ревнивий (прикм.)
afbryði - [авбрюді] - ревнощі (ім. ж. р.)
afbrygða - [авбрюґда] - не довіряти (дієс.)
afbrygði - [авбрюґді] - ревнощі (ім. ж. р.)
afbrýdda - [авбрюдда] - ревнувати (дієс.)
afbrýdr - [авбрюд] - ревнувати (дієс.)
afbrýða - [авбрюда] - ревнувати (дієс.)
afbrýði - [авбрюді] - ревнощі (ім. с. р.)
afburðаr - [авбурдар] - дуже, надмірно, надзвичайно, незміренно (ім. ч. р. в род. в., вик. з прик. та прис. для підсил.)
afburðаrmaðr - [авбурдармад] - видатна людина (ім. ч. р.)
afburðarsamr - [авбурдарсам] - відокремлений; такий, що відрізняється (прик.)
afburðarskip - [авбурдарскіп] - першокласний корабель, головний корабель (ім. с. р.)
afburðr - [авбурд] - старшинство, перевага, вищість (ім. ч. р.)
afdalr - [авдаль] - віддалений; такий, що перебуває в негарному стані; такий, що збився зі шляху; долина (ім. ч. р.)
afdeilingr - [авдєйлінґ] - частина, порція, пай, частка (ім. ч. р.)
afdráttr - [авдратт] - зменшення, неповнота, віднімання, вирахування, висновок (ім. ч. р.)
afdrif - [авдрів] - доля, рок, талан, фатум, жереб (ім. множ.)
afdrykkja - [авдрюккья] - поблажливість в питві (ім. ж. р.)
afdœma - [авдьома] - 1. відібрати внаслідок судового рішення; 2. забороняти (дієс.)
afeggja - [авєґґья] - відмовлятися, не радити, відраджувати (дієс.)
afeigna - [авєйґна] - звільняти, виганяти, виселяти, відчужувати (дієс.)
afeista - [авєйста] - каструвати, урізати (дієс.)
aferfa - [авєрва] - розганяти, позбавляти спадщини (дієс.)
afeyringr - [авєйрінґ] - з відрізаними вухами (ім. ч. р.)
affall - [авфалль] - збавок, зменшення, зниження, спад, скорочення, знижка (ім. с. р.)
affara- - [авфара] - відхід, виїзд, від’їзд (преф. на познач. род. в. множ.)
affaradagr - [авфарадаґ] - останній день свят (ім. ч. р.)
affarakveldr - [авфараквєльд] - останній вечір свята (ім. с. р.)
affeðrast - [авфєдраст] - вироджуватися, погіршуватися (дієс.)
afferma - [авфєрма] - розвантажувати, вивантажувати (дієс.)
affletta - [авфлєтта] - 1. роздягати; 2. роздирати, дерти, здирати (дієс.)
afflutningr - [авфлутнінґ] - 1. знецінення, применшення, приниження; 2. заперечення (ім. ч. р.)
afflytja - [авфлютья] - 1. зневажати, знецінювати, недооцінювати; 2. представляти в якості небажаного (дієс.)
affœra - [авфьора] - зображувати у штучному світлі; неправильно представляти (дієс.)
afgamall - [авґамалль] - дуже старий, старезний, давній, застарілий, зношений (прик.)
afganga - [авґанґа] - 1. відхилення, відхил, збочення; 2. відхилення від вірного курсу (ім. ж. р.)
afgangr - [авґанґ] - 1. надлишок, залишок; 2. смерть, загибель (ім. ч. р.)
afgangs - [авґанґс] - залишок, надлишок
afgelja - [авґєлья] - теревені, балаканина, базікання, торохкотіння (ім. ж. р.)
afgipt - [авґіфт] - індульгенція, привілей, потурання, поблажливість, прощення, виправдання (ім. ж. р.)
afgiptarbréf - [авґіфтарбрєв] - лист прощення, лист з індульгенцією (ім. с. р.)
afgjarn - [авґьярн] - охочий виключитися; той, хто бажає вийти; той, хто бажає уникнути (чогось) (прик.)
afgjöf - [авґьйов] - данина, підношення (ім. ж. р.)
afglapa - [авґлапа] - порушити спокій зібрання; збурити збори (дієс.)
afglapan - [авґлапан] - обурення, збурення, хвилювання, порушення спокою (ім. ж. р.)
afglapi - [авґлапі] - дурень, дурник, телепень, йолоп, посміховисько, варьят, простий, простак, недотепа, недолуга (ім. ч. р.)
afgreizla - [авґрєйцла] - оплата, сплата, виплата, платіж, розплата, внесок, контрибуція (ім. ж. р.)
afgöngudagr - [авґьонґудар] - останній день свят (ім. ч. р.)
afgøra - [авґьора] - робити неправильно, чинити погано (дієс.)
afgørð - [авґьорд] - переступ, гріх, провина, правопорушення, злочин, проступок, провина (ім. ж. р.)
afhallr - [авгалль] - схилений, нахилений, похилений додолу (прик.)
afhaugr - [авгауґ] - курган (ім. ч. р.)
afhefð - [авгєвд] - чуже майно (ім. ж. р.)
afhelgast - [авгєльґаст] - стати нечестивим, втратити честь, бути зневаженим (дієс.)
afhellir - [авгєллір] - печера (ім. ч. р.)
afhenda - [авгєнда] - 1. здати, здавати, передати; 2. платити, сплачувати (дієс.)
afhendis - [авгєндіс] - нашвидкуруч, негайно, одразу ж, дослів. - з рук (прис.)
afhendr - [авгєнд] - за межами контролю, поза контролем, дослів. - поза руками (прик.)
afhent - [авгєнт] - непридатний, нездатний, нездібний (прик.)
afheyrandi - [авгєйранді] - поза межею чутності, відсутній (дієприк.)
afheyris - [авгєйріс] - поза межею чутності (присл.)
afhlaup - [авглауп] - надлишок, залишок (ім. с. р.)
afhlutr - [авглут] - частинка, частина (ім. ч. р.)
afhlýðast - [авглюдаст] - порушувати, не коритися, не слухатися (дієс.)
afhrapi - [авграпі] - ослаблення, збідніння, зубожіння (ім. ч. р.)
afhroð - [авгрод] - пошкодження, ушкодження, шкода, втрата, збиток (ім. с. р.)
afhuga - [авгуґа] - змінити чиюсь точку зору, змінити чиюсь думку (прикм.)
afhugaðr - [авгуґад] - змінити чиюсь точку зору, змінити чиюсь думку (прикм.)
afhugast (að) - [авгуґаст (ад)] - виводити з чийогось розуму, змушувати забути (дієс.)
afhús - [авгус] - прибудова до храму; сіни, прибудова до будинку (ім. с. р.)
afhvarf - [авгварв] - відхилення від прямого шляху (ім. с. р.)
afhylja - [авгюлья] - розкривати, виявляти, розкривати, викривати (дієс.)
afhyrning - [авгюрнінґ] - затишний, домашній, заглиблення, тайник, сховок (ім. ж. р.)
afhýða - [авгюда] - сильно бити, ретельно бити, періщити (дієс.)
afhæra - [авгера] - зістригати волосся, стригти (дієс.)
afhöfða - [авгьовда] - стратити, знеголовити, відтяти голову, обезголовити (дієс.)
afhögg - [авгьоґґ] - вирубування, каліцтво, стружка (ім. с. р.)
afi - [аві] - дід, чоловік (ім. ч. р.)
afkaup - [авкауп] - невигідна угода, погана угода (ім. с. р.)
afkárr - [авкар] - дивний, незвичний, незнайомий, чужий, чудний, чудакуватий, дивовижний, надзвичайний, дивовижний, чудесний (прикм.)
afkleyfisorð - [авклєйвісорд] - зайве слово, склад (у поезії) (ім. с. р.)
afkleyfissamstafa - [авклєйвіссамстава] - зайве слово, склад (у поезії) (ім. ж. р.)
afl - [авль] - сила (ім. с. р.)
afla - [авла] - добувати, здобувати, видобувати (дієс., вик. з род. в.)
afroð - [аврод] - податок (ім. с. р.)
agi - [аґі] - страх (ім. ч. р.)
aka - [ака] - їхати (дієс.)
al- - [ал(ь)-] - весь, увесь, дуже (преф.)
ala - [ала] - виробляти, виготовляти, вирощувати, ростити, плекати, зрощувати, виховувати, годувати (дієс.)
alaðsfestr - [аладсфєст] - остання виплата, яку має сплатити засуджений на суді присяжних (ім. ж. р.)
alda - [альда] - хвиля (ім. ж. р.)
aldinn - [альдін] - старий (прик.)
aldr - [альд] - вік (ім. ч. р.)
aldrs - [альдрс] - віку (род. в. від aldr)
aldri - [альдрі] - ніколи (прис.)
alfr - [альв] - альв, ельф (ім. ч. р.)
alfrek - [альврєк] - той, хто проганяє альвів; той, хто випорожнюється (ім. с. р.)
alhenda - [альгєнда] - поетичний розмір з двома римованими словами в кожному рядку (ім. ж. р.)
all- - [алл(ь)-] - дуже (преф.)
allfrægr - [алльфреґ] - дуже відомий, дуже знаменитий, загальновідомий, популярний (прик.)
allillr - [алльілль] - дуже поганий (прик.)
allr - [алль] - весь, увесь (прик.)
allz - [алльц] - зовсім, цілком, абсолютно, загалом (прис.)
alsnotr - [альснот] - дуже мудрий, усезнаючий; хитрий (прик.)
alsvart - [альсварт] - дуже чорний, абсолютно чорний, повністю чорний (прик.)
alt - [альт] - зовсім, цілком, абсолютно, загалом; довкруги, навколо, довкола (прис.)
altari - [альтарі] - олтар, вівтар (ім. ч. або с. р.)
alvápnaðr - [альвапнад] - у всеозброєнні (прик.)
alvæpni - [альвепні] - повне озброєння (ім. с. р.)
alþingi - [альтінґі] - альтінґ, збори, всезагальні збори (ім. с. р.)
alþýða - [альтюда] - увесь народ (ім. ж. р.)
ambótt - [амботт] - рабиня, служниця (ім. ж. р.)
amma - [амма] - бабуся (ім. ж. р.)
and- - [анд-] - проти (преф.)
anda - [анда] - дихати (дієс.)
andask - [андаск] - померти, видихнути себе, видихнути власну душу (дієс.)
andi - [анді] - дихання; дух (ім. ч. р.)
andskoti - [андскоті] - супротивник (ім. ч. р.)
andspjall - [андспьялль] - звернення, звертання, заспокоєння, втішання, розрада (ім. с. р.)
angr - [анґ] - горе, гнів (ім.)
angra - [анґра] - мучити, турбувати (дієс.)
annarr - [аннар] - один з двох; інший (займ.)
annspjall - [аннспьялль] - звернення, звертання, заспокоєння, втішання, розрада (ім. с. р.)
apaldr - [апальд] - яблуня (ім. ч. р.)
apaldrar - [апальдрар] - яблуні (ім., множ.)
aptann - [афтан] - вечір (ім. ч. р.)
aptr - [афт] - назад; знову, заново, наново (прис.)
arfasáta - [арвасата] - копиця сіна, скирта сіна, стіг сіна (ім. ж. р.)
arfi - [арві] - Зірочник середній, мокрець, мокра вник, мокринець, мокриця, перерванець, черець (все це - назви однієї рослини, Stellaria media; ім. ч. р.)
arfr - [арв] - спадок, спадщина (ім. ч. р.)
argr - [арґ] - жіночний, подібний до жінки; розпутний; боягузливий, боязливий, боязкий, боягуз (прик.)
ari - [арі] - орел (ім. ч. р.)
armr - [арм] - 1. рука (ім. ч. р.); 2. нещасний (прик.)
Arnar - [Арнар] - Орлиний, Приналежний Орлові (ім’я)
aska - [аска] - попіл (ім. ж. р.)
askr - [аск] - ясен (ім. ч. р.)
at - [ат] - 1. що; аби, щоб (спол.); 2. при, біля, щодо, по, за, до, при (прийм., вик. з дав. та знах. в.); 3. інфінітивна частка
atburðr - [атбурд] - подія, випадок, пригода (ім. ч. р.)
Atli - [Атлі] - Грубий, Жорстокий, Дикий (ім. ч. р., ім’я)
auð- - [ауд] - легко (преф.)
auðinn - [аудін] - суджений, наречений (прик.)
auðr - [ауд] - 1. пустельний, безлюдний (прик.); 2. доля (поет.; ім. ж. р.)
Auðr - [ауд] - Багатий/-а, Щасливий/-а, Успішний/-а, Наділений/-а Таланом (ім. ч. і ж. р., ім’я)
auðveldr - [аудвєльд] - легкий (прик.)
auga - [ауґа] - око (ім. с. р.)
auka - [аука] - збільшувати (дієс.)
aust- - [ауст] - східний (преф.)
austan - [аустан] - зі сходу, східний (прис.)
austmaðr - [аустмад] - людина зі сходу, чоловік зі сходу, норвежець (ім. ч. р.)
austr - [ауст] - 1. схід (ім. ч. р.); 2. на схід, на сході (прис.)
Останнє оновлення: 20.01.2019