• Головна
  • Словники
  • Принцип передачі ісландських географічних назв та імен українською

Принцип передачі ісландських географічних назв та імен українською

Автор дослідження - Ілько Біленко-Шумахер.

 

Ісландський алфавіт

Ісландська абетка нараховує 32 літери[1]:

 

Aa, Áá, Bb, [Cc[2]], Dd, Đð[3], Ee, Éé, Ff, Gg, Hh, Ii, Íí, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Óó, Pp, [Qq2], Rr, Ss, Tt, Uu, Úú, Vv, [Ww2], Xx2,[4], Yy, Ýý, [Zz2], Þþ, Ææ, Öö.

 

Принцип передачі ісландських географічних назв та імен українською[5]

 

Літера

Передача

Приклад

a

а

Aðalheiður – Адальгєйдюр (ж. і.), Anna – Анна (ж. і.)

a (перед ng або nk)

ау

Langanes – Лаунґанєс (п-ів у Пн.-Сх. Ісландії), Angmagssalik – Аунґмаґссалік (м. в Пд.-Сх. Ґренландії, суч. н. – Тасіілак)

au (після приголосних)

ьой

Dauðahaf – Дьойдагав (Мертве море), Laufey – Льойвєй (ж. і.)

au (на початкові складу)

ей

Auður – Ейдюр (ж. та ч. і.), Austfirðir – Ействірдір (Східні Фьйорди, Ісландія)

á

ау

Álftanes – Аультанєс (м. в Пд.-Зх. Ісландії), Páll – Паудль (ч. і.)

b

б

Bessastaðir – Бєссастадір (рез. през. Ісландії), Barði – Барді (ч. і.)

d

д

Dalir – Далір (мі-сть в Зх. Ісландії), Drangey – Драунґєй (о. у Пн. Ісландії)

ð

д

Böðvar – Бьодвар (ч. і.), Fáskrúðsfjörður – Фаускрюдсфьйордюр (сел. в Сх. Ісландії)

e (після приголосних)

є

Helgi – Гєльґі (ч. і.), Holtsetaland – Гольтсєталанд (Гольштейн, зем. в Німеччині)

e (на початкові складу)

е

Dyrhólaey – Діргоулаей (п-ів у Пн. Ісландії), Edda – Едда (назва літ. твору)

e (після приголосних й перед ng або nk)

єй

Sprengisandur – Спрєйнґісандюр (плато в Цент. Ісландії), Fengur – Фєйнґюр (ч. і.)

e (на початкові складу й перед ng або nk)

ей

England – Ейнґланд (ісл. назва Англії), Engey – Ейнґєй (о. у Пд.-Зх. Ісландії)

é (на початкові складу)

е

Érevan – Ерєван (Єреван, ст. Вірменії), ég – [еґ] (я)[6]

é

ьє

Andrés – Андрьєс (ч. і.), Fljótsdalshérað – Фльйоутсдальсгьєрад (мун. в Сх. Ісландії)

f (на початкові слова та перед глухими приголосними)

ф

Friðrik – Фрідрік (ч. і.), Hafstein – Гафстєйн (ч. і.)

f (між голосними[7]; між дзвінкими приголосними та голосними; між дзвінкими приголосними; після голосних перед дзвінкими приголосними; наприкінці слова)

в

Ólafur – Оулавюр (ч. і.), Ingólfur – Інґоульвюр (ч. і.), Ólöf – Оульов (ж. і.)

f (перед l або n)

б

Keflavík – Кєблавік (м. в Пд.-Зх. Ісландії), Hrafn – Грабн (ч. і.)

f (між l та t)

відсутній

Álftafjörður – Аультафьйордюр (ф. в Пд.-Сх. Ісландії), Álftanes – Аультанєс (м. в Пд.-Зх. Ісландії)

g

ґ

Gardar – Ґардар (іст. м. в Ґренландії), Gísli – Ґіслі (ч. і.)

g (між голосними та i)

йй (йотує літеру i, в результаті чого отримується йї)

Egill – Ейїдль (ч. і.), Skagi – Скайї (ч. і.), Finnbogi – Фіннбойї (ч. і.)

g (між голосними та j)

й

leigja – [лєйя] (винаймати, орендувати, наймати), segja – [сєйя] (сказати, говорити, повідомляти, розповідати), ágjarn – [ауйядн] (жадібний, корисливий)

g (перед uð)

ґв

Guðrún – Ґвюдрун (ж. і.), Guðmundur – Ґвюдмюндюр (ч. і.)

h

г

Hákon – Гаукон (ч. і.), Hrólfur – Гроульвюр (ч. і.)

h (після t)

відсутній

Thoroddsen – Тороддсєн (прзв), Thorsteinsson – Торстєйнссон (ч. прзв)[8]

i

і

Indriði – Індріді (ч. і.), Helsingjafoss – Гєльсінґьявосс (м. Гельсінкі, ст. Фінляндії)

i (після e)

й

Einar – Ейнар (ч. і.), Breiðafjörður – Брєйдафьйордюр (ф. в Зх. Ісландії)

í

і

Ívar – Івар (ч. і.), Ísland – Ісланд (самоназва Ісландії)

j (перед голосними)

йотує наступну голосну

Jakob – Якоб (ч. і.), Eyjar – Ейяр (ч. і.)

j (перед ö, o або ó)

й

Jón – Йоун (ч. і.), Jótland – Йоутланд (п-ів Ютландія, Данія)

j (після приголосної)

ь + йотує наступну голосну або й

Hjalti – Гьяльті (ч. і.), Friðþjófur – Фрідтьйоувюр (ч. і.), Björn – Бьйодн (ч. і.), Mjölnir – Мьйольнір (міф. молот Тора)

k

к

Kári – Каурі (ч. і.), Kiddi – Кідді (ч. і.)

k (перед s або t)

г

Þorlákshöfn – Тодлаугсгьобн (м. в Пд.-Зх. Ісландії), Patreksfjörður – Патрегсфьйордюр (м. в Пн-Зх. Ісландії), Eiriksson – Ейрігссон (ч. прзв), Benedikt – Бєнєдігт (ч. і.)

l (перед голосними)

л

Laufey – Льойвєй (ж. і.), Pálína – Пауліна (ж. і.)

l (перед приголосними та наприкінці слова)

ль

Aðalbjörg – Адальбьйорґ (ж. і.), Blöndal – Бльондаль (прзв)

ll (перед голосними)

дл[9]

Eyjafjallajökull – Ейяфьядлаййокюдль (льод. в Пд. Ісландії), Hella – Гедла (сел. в Пд. Ісландії)

ll (перед приголосними та наприкінці слова)

дль[10]

Hallgrímur – Гадльґрімюр (ч. і.), Mosfellsheiði – Мосвєдльсгєйді (гори в Пд.-Зх. Ісландії)

m

м

Margrét – Марґрьєт (ж. і.), Miðnes – Міднєс (мис в Пд.-Зх. Ісландії)

n

н

Nanna – Нанна (ж. і.), Niðarós – Нідароус (м. в Норвегії, суч. н. – Тронгейм)

nn (після á, é, í, ó, ú, ý, ee, æ, ei, ey)

дн

Þorsteinn – Торстєйдн (ч. і.), Brjánn – Брьяудн (ч. і.)

o

о

Oddur – Оддюр (ч. і.), Orkneyjar – Оркнєйяр (Оркнейські о-ви)

o (перед ng або nk)

оу

Kongó – Коунґоу (ісл. назва Конґо), kvongast – [квоунґаст] (одружуватися)

ó

оу

Ólafur – Оулавюр (ч. і.), Lóa – Лоуа (ж. і.)

p

п

Pétur – Пьєтюр (ч. і.), Patreksfjörður – Патрегсфьйордюр (м. в Пн-Зх. Ісландії)

p (перед s або t)

ф

Egyptaland – Еґіфталанд (ісл. назва Єгипту), Uppsalir – Упфсалір (ісл. назва швед. м. Уппсала), [dýpt] – [діфт] (глибина)

r

р

Ragnar – Раґнар (ч. і.), Reykjavík – Рейкьявік (ст. Ісландії)

r (перед l або n)

д[11]

Kerlingarfjörður – Кедлінґарфьйордюр (ф. в Пн.-Зх. Ісландії), Árni – Аудні (ч. і.)

s

с

Snorri – Сноррі (ч. і.), Rósa – Роуса (ж. і.)

t

т

Trausti – Трьойсті (ч. і.), Jónatansdóttir – Йоунатансдоуттір (ж. прзв)

t (перед ns або s)

відсутній

Atlantshaf – Атлансгав (ісл. назва Атлантичного океану), Vatnsjökull – Вансьйокюдль (льод. в Пд.-Сх. Ісландії)

u (після приголосних)

ю

Gunnar – Ґюннар (ч. і.), Þuríður – Тюрідюр (ж. і.)

u (на початкові складу, перед ng або nk)

у

Unnur – Уннюр (ж. і.), Tungumúli – Тунґюмулі (г. в Зх. Ісландії)

ú

у

Magnús – Маґнус (ч. і.), Guðrún – Ґвюдрун (ж. і.)

v

в

Vigfús – Віґвус (ч. і.), Vinland – Вінланд (давньосканд. назва узб. Затоки Святого Лаврентія, Канада)

x

кс

Faxaflói – Факсаблоуі (зат. в Зх. Ісландії), Axarfjörður – Аксарфьйордюр (ф. в Пн.-Сх. Ісландії)

y

і

Bryndís – Бріндіс (ж. і.), Dyrhólaey – Діргоулаей (п-ів у Пн. Ісландії)

y (після e)

й

Eysteinn – Ейстєйдн (ч. і.), Eyjafjörður – Ейяфьйордюр (ф. в Пн. Ісландії)

ý

і

Signý – Сіґні (ж. і.), Dalasýsla – Даласісла (округ в Зх. Ісландії)

z

с

Zoega – Соеґа (прзв), Zakaría – Сакаріа (ч. і.)

þ

т

Þórbergur – Тоурбєрґюр (ч. і.), Þórshöfn – Тоурсгьобн (сел. в Пн.-Сх. Ісландії)

æ

ай

Öræfi – Ьорайві (регіон в Пн. Ісландії), Ægir – Айїр (ч. і.)

ö

ьо[12]

Sölvi – Сьольві (ч. і.), Örn – Ьодн (ч. і.)

ö (перед ng або nk)

ьой

Göngu-Hrólfur – Ґьойнґю-Гроульвюр (ч. і.), nærgöngull – [найрґьойнґюдль] (набридливий)

ö (після j)

йо

Björn – Бьйодн (ч. і.), Mjölnir – Мьйольнір (міф. молот Тора), Fáskrúðsfjörður – Фаускрудсфьйордюр (сел. в Сх. Ісландії)

 

Скорочення:

 

Г. – Гора.

Давньосканд. – Давньоскандинавський.

Ж. і. – Жіноче ім’я.

Зат. – Затока.

Зем. – Земля (адміністративна одиниця в Німеччині).

Зх. – Західний.

Ісл. – Ісландський.

Іст. – Історичний.

Літ. – Літературний.

Льод. – Льодовик.

М. – Місто.

Мі-сть – Місцевість.

Міф. – Міфологічний.

Мун. – Муніципалітет.

О. – Острів.

О-ви – Острови.

Пд.-Зх. – Південно-Західний.

Пд.-Сх. – Південно-Східний.

П-ів – Півострів.

Пн. – Північний.

Пн.-Сх. – Північно-Східний.

През. – Президент.

Прзв – Прізвище.

Рез. – Резиденція.

Сел. – Селище.

Суч. н. – Сучасна назва.

Сх. – Східний.

Ст. – Столиця.

Узб. – Узбережжя.

Ф. – Фьйорд.

Цент. – Центральний.

Ч. і. – Чоловіче ім’я.

Швед. – Шведський.

 

Бібліографія:

 

1. Півторак Г.П. Український алфавіт // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9.

2. Український правопис / Ред.: Є.І. Мазніченко, Н.М. Максименко, О.В. Осадча. — К.: Наукова думка, 2012.

3. Берков В. П., Бёдварссон А. Исландско-русский словарь. — М., 1962.

4. Hermann Pálsson, Nafnabókin. – Reykjavík: Mál og menning, 1981.

5. Скандинавский сборник IV. — Таллин: Эстонское государственное издательство, 1959.

6. Geir T. Zoëga. A Concise Dictionary of Old Icelandic. – Oxford: Clarendon Press, 1910.

Виноски:

 

[1] Мною наведено 36 літер у зв’язку з тим, що деякі відмінені літери все ж таки використовуються в ісландській мові у словах іншомовного походження. В кожному такому випадкові наведено додаткову інформацію, вилучені літери взято в квадратні дужки. Останнє вилучення літери з ісландського алфавіту відбулося 1974 року (було вилучено літеру Z).

[2] Лише в іншомовних словах.

[3] Не зустрічається на початкові слова.

[4] Єдина літера, що зустрічається лише в іншомовних словах, яку не вилучено з алфавіту.

[5] Серед вилучених літер мною розглянуто тут лише варіант використання літери Z, позаяк вона є, напевно, найпоширенішою серед таких в ісландській мові.

[6] Подекуди, як в даному випадкові, віднайти до певного правила відповідний приклад серед географічних назв чи імен важко, тому я подаватиму звичайні слова з ісландської мови з транскрипцією українськими літерами в квадратних дужках й перекладом в круглих дужках.

[7] Виняток: Stefán – Стефаун (ч. і.).

[8] В ісландській традиції не існує прізвищ в українському розумінні (їх прізвища для нас близькі до форми по-батькові). Навіть сьогодні в ісландців поширена практика утворення прізвища на основі імені батька та додавання до нього –son (син) або –dóttir (донька). Відповідно й можна виділити прізвище чоловіче або жіноче.

[9] Виняток: Ella – Елла (ж. і.), Elli – Еллі (ч. і.).

[10] Виняток: Halldór – Галльдоур (ч. і.), Halldóra – Галльдоура (ж. і.).

[11] В разі, якщо в складному слові літера “r” належить до одного кореню, а літери “n” або “l” – до іншого, то зберігається правило для звичайної літери “r”. Наприклад, Arnarnes – Аднарнєс (мун. в Пн. Ісландії).

[12] Навіть на початкові слова (хоча це й суперечить українському правописові. В даному випадкові варто було б виділити в якості винятку).